Пластова громада Київщини зростає не лише кількістю осередків – “станиць”, а й різновікових груп. Наймолодшою віковою групою українських скаутів від двох-трьох років є групи “пташат”. До Дня Святого Миколая для дітей в Станиці Ірпінь пластуни влаштували тематичне свято.

Lyudmyla Gorodetska :

“Вчора мали неймовірний день! Пташата Ірпеня- “Гніздечко між трьох сосен” і “Веселі бузьки” тепер урочисто знайомі, тому якщо вам сумно/нудно і бракує енергійних і галасливих сверликів- кличте нас у гості . А ще, вони навернули Антипка на сторону миру і добра (але спочатку закидали його “сніжками”), поспівали, помайстрували, повеселились, поласували смаколиками, отримали однострої, ну і звісно, подаруночки від св. Миколая, бо мали надзвичайно хорошу поведінку впродовж року, що офіційно підтверджено в “Книзі добрих справ!!”

The post Адвент зі Святим Миколаєм наймолодших пластунів Ірпеня appeared first on Ірпінь онлайн.

Святкувати Різдво українці католики розпочнуть ще в грудні 2020-го, тому 25 грудня визнано державним вихідним.

Довгий вікенд з додатковим вихідним днем матимемо вже з 1 січня: оскільки 31 грудня припадає на четвер, то цей день рекомендовано зробити зі скороченим робочим графіком, а от в п’ятницю 1-го, суботу 2-го та неділю 3-го січня можна буде відпочити.

Так само за традицією вихідним днем є Різдво, яке святкуємо 7 січня. В 2021 році свято припадає на четвер, тому і п’ятниця 8 січня не буде робочою. Та цей день доведеться відпрацювати в суботу, 16 січня, згідно розпорядження уряду.

Новорічні свята в січні, які святкуватимуть в Україні:

• 1 січня – Новий рік;
• 6 січня – Святвечір
• 7 січня – Різдво Христове
• 14 січня – Старий Новий рік
• 19 січня – Хрещення Господнє

Також, 22 січня відзначаємо День Соборності України, та цей день не є державним вихідним.

Не забуваймо, що цьогорічні зимові свята багато країн, серед яких і Україна, проведуть на карантині через стрімке поширення Covid-19. Тому під час святкування потрібно пам’ятати про заходи безпеки. З 8 січня Кабінет міністрів запроваджує по всій країні локдаун на 17 днів — з 8 по 24 січня 2021 року включно.

The post Вихідні дні в січні 2021: скільки відпочиватимуть українці appeared first on Ірпінь онлайн.

Колодія (Масляна, Масниця) — це одне з праслов’янських свят, яке сягає своїм коріння трипільської культури. За давніми уявленнями маленьке божество поступово підростає і набирається сил, щоб розкручувати Сонячне Коло. Звідси і назва Коло-Дій.

Із яскравим сонячним промінням зима відступає, а весна розпочинає черговий життєдайний цикл. Святкування передбачає низку обрядових дійств на честь весняного пробудження природи.

На народні гуляння до Ірпеня приїхали колективи “Браничанка” та “Берегиня” (Браниця і Козацьке, Чернігівщина), “Горлиця” (Кричильськ, Рівненщина), сусіди із Бородянського та Києво-Святошинського районів — “Червона калина” (Пилиповичі) і “Золоте перевесло” (Мощун), а також ансамбль пісні й танцю Національної академії внутрішніх справ України.

На правах господарів гостей зустрічали народний фольклорно-етнографічний колектив “Берегиня” та народний аматорський хор ветеранів війни та праці “Пам’ять”.

Учасники художньої самодіяльності продемонстрували свою майстерність, зуміли підняти настрій веселими піснями та запальними танками людям, які зібралися на свято.

Звичайно, не обійшлося й без напоїв та наїдків. Адже відомо, що основною обрядовою стравою Масниці були вареники (або пироги) із сиром, якими ласували з маслом чи сметаною, а також млинці, спечені на пошану сонця. А запивали все це медовими напоями.

Приємно, що сучасне покоління дбає про збереження наших споконвічних обрядів, у яких відображені мудрість, сила та непереможний дух українського народу.

The post Свято Колодія Ірпінь зустрічав піснями і танками, варениками та млинцями appeared first on Ірпінь онлайн.

За сталою традицією меценати готують різні презенти на День святого Миколая. Поглядівці вирішили дещо відійти від неї та зробити приємне для дітей та молоді з особливими потребами, які відвідують згаданий клуб, на інше свято.

Окрім ІА “Погляд”, до заходу також долучилися Марія Перун, Анна Король, Наталія Проценко, Анна Богдан, Вікторія Макаренко, служба у справах дітей та сім’ї м. Ірпеня.

Відомо, що святий Валентин не лише поєднував закоханих, а й навчав огортати християнською любов’ю людські серця, дарувати свою доброту тим, хто цього потребує. А Стрітення, яке випало на 15 лютого, символізує надію на відродження душі, сподівання на розквіт нашого життя.

Тому не випадково захід пройшов фактично на стику цих двох свят. Як і на Миколая, діти та молодь написали листи з побажаннями. А святий Валентин, дещо відійшовши від своїх “прямих” обов’язків, здійснив їхні заповітні мрії.

Святкування розпочалося з “обіймашок”: діточки з великими червоними серцями на грудях стискали у свої щирих обіймах і однолітків, і дорослих, передаючи кожному часточку душевного тепла.

Часом саме його так не вистачає тим, хто унаслідок жорстокої примхи долі потрапив до лав “особливих”. Але треба сприймати це не як Божу кару, а випробування людяністю, яке необхідно пройти усім нам, виявляючи належну турботу.

Робити добрі справи завжди приємно. Допомога людині сповнює твоє серце радістю, надихає на плідну працю заради щастя оточуючих. Про це ніколи не варто забувати.

The post Заповітні подарунки з любов’ю для вихованців “Дивосвіту” appeared first on Ірпінь онлайн.

Малеча радісно розважалася, фотографувалася коло святкових декорацій, що підсвічувалися тисячами вогників гірлянд, танцювала разом з юними артистами, які підготували цікаві концертні номери.

Також коло ялинки з’явилися красиві білосніжні песики, яких привели їхні господарі. Діти із задоволенням гладили братів наших менших, рік яких настає у 2018-му за східним календарем.

The post В Ірпені коло ялинки відзначали День Святого Миколая appeared first on Ірпінь онлайн.

Розпочалося свято з традиційної Божої літургії у Свято-Покровському храмі — духовній обителі Приірпіння. Її відправив благочинний Бучанського округу о. Олександр. До храму завітали настоятелі церков Київщини, місцеві парафіяни.

На святкування Дня селища приїхали шановані гості, серед яких — народний депутат України Михайло Гаврилюк, перший Герой України Олександр Галуненко, депутат облради Галина Єрко, посадовці сусідніх населених пунктів, а також добрі друзі, з якими у Гостомеля склалися ділові партнерські стосунки.

Також вітали гостомельців голова Партії захисників Вітчизни Юрій Кармазін, очільники українських козацьких осередків та отаман болгарського козацтва, представники місцевих підприємств — потужних платників податків, які сумлінно наповнюють бюджети усіх рівнів.

Урочистості з нагоди Дня Гостомеля розпочалися із вшанування пам’яті мужніх захисників Батьківщини, які загинули у зоні проведення антитерористичної операції. З неоголошеної війни не повернулися до рідних домівок Олександр Старов, Ігор Горбенко та Андрій Блонський.

Майже 300 гостомельців стали на захист України від ворога. Багатьом з них довелося пройти пекло Іловайського, Ізваринського та Дебальцівського котлів, пережити страхіття війни, вистояти на полі брані проти ворожої навали.

Як заведено, на святкування кращі з кращих отримали нагороди за свою сумлінну працю на благо розвитку громади Гостомеля та загалом країни. Від селищної влади та гостей гостомельці отримали понад 100 грамот, подяк та відзнак.

Серед нагороджених — учасники бойових дій у зоні АТО, працівники місцевих служб, організацій та підприємств. Не оминули увагою подружні пари, які відсвяткували весільні ювілеї, а також які стали на подружній рушник.

На площі поблизу гостомельського культурно-оздоровчого комплексу активно вирувало свято. Дітей веселили аніматори, а також малеча розважалася на різноманітних атракціонах.

На світлинах фотовиставки «Україна моє серце — Гостомель душа», яку відкрив гостомельський селищний голова Юрій Прилипко, демонструвалася хронологія історичного розвитку селища та здобутки за два останні роки.

На святковій сцені оголосили про встановлення рекорду України — найбільший герб нашої країни, намальований на склі, а також заспівали гімн Гостомеля.

Під час концертної програми колективи та виконавці змінювали один одного. Після місцевих на сцену вийшли артисти Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва. Концертною кульмінацією став виступ переможниці Євробачення, народної артистки України Руслани Лижичко.

Потім її на сцені замінив кумир молодого покоління XL DELUXE. Танцювальний батл провів відомий MSS Sergey.

Можливо, цей день так би й завершився у досить приємних спогадах до наступного року, якби не прикрий інцидент за участю представника місцевих «привладних еліт» з депутатських лав.

Варто пам’ятати, що Покрова — це величне християнське свято на честь Богородиці, якій і потрібно складати свою шану, а не влаштовувати нестримні гульбища та п’яні розваги.

Фото: gostomel-rada.gov.ua

The post День Гостомеля: величне свято Богородиці та трудового люду з присмаком дьогтю appeared first on Ірпінь онлайн.

Після Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) закінчувалися жнива, а значить, на Третій Спас уже пекли хліб і пироги з борошна нового врожаю.

Третій Спас ще називають Горіховим, оскільки на цей час достигали лісові горіхи, які можна було заготовляти і освячувати в церкві. На початку ритуалу горіхового збору в ліс, зазвичай, посилали найстаршу жінку для пробного збору: скільки вона приносила за день горіхів, для решти було мірою. Збір горіхів міг тривати упродовж кількох днів.

У цей день прийнято ворожити на горіхах. Під час збирання врожаю необхідно розколоти перший-ліпший горіх, якщо він стиглий, чекайте достатку і благополуччя, якщо гнилий – до невдачі, а якщо горіх червивий – прийде біда. Коли при зборі врожаю попадається подвійний горіх, його потрібно покласти в гаманець – цей ритуал прихилить багатство.

За народними спостереженнями, в один і той же рік не могло бути врожаю і на горіхи, і на хліб. А тому врожай горіхів передвіщав гарний урожай хліба наступного року. Також на Горіховий Спас із ліщини заготовляли віники для лазні. Вважалося, що за їх допомогою зцілювалися від найтяжчих хвороб. І сушити такі віники потрібно було подалі від віників із гілок інших дерев.

На Горіховий Спас в багатьох містах влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі говорили: «Перший Спас — на воді стоять, Другий Спас — яблука їдять, Третій Спас — на горі полотна продають». Звідси ще одна його назва – «Спас на полотні», або Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.

Цього дня випікають хліб із нового врожаю, і після освячення він є головним на столі. Поряд також мають бути мед, яблука та горіхи. Як і на Маковий Спас, цього дня треба освячувати воду, а воду з підземних джерел вважають цілющою.

На Горіховий Спас, попри те, що календар показував літо, фактично, наставала осінь.

Прикмети та повір’я: “Третій Спас — хліба припас”, “Коли гарний Третій Спас — взимку буде квас”, “Багато горіхів на Спас — через рік запасешся хліба про запас”, “Якщо журавлі відлетять до Третього Спасу, то на Покрову буде морозно”.

The post Третій Спас — хліба припас appeared first on Ірпінь онлайн.

Богородичне свято є однією з найвагоміших сторінок святкового календаря українського народу. Возносячи молитви Господу, завжди зверталися і до Пріснодіви Марії — благодатної заступниці та охоронниці людей, Богородиці, яка стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським.

Успіння — кінець земного життя Богородиці та переселення її в життя небесне. Незадовго до свого успіння Божа Матір прибула до Єрусалима. Свій час вона там присвячувала невтомним молитвам. Одного разу на Голгофі до неї з’явився архангел Гавриїл і провістив їй скоре переселення до життя небесного.

За звісткою архангела, успіння Богородиці мало статися о третій годині. Святі апостоли запалили безліч свічок і оточили урочисто прикрашену постіль, на якій лежала Мати Божа. Зненацька засяяло божественне світло і до людей зійшов сам Ісус Христос у супроводі янголів, архангелів та праведних душ. Побачивши сина, Матір Божа дуже зраділа і без жодних тілесних страждань віддала свою душу. Через три дні апостоли не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Мати справді вознеслася на небо.

Щодо народних традицій цього дня, то упродовж осіннього періоду є три “Пречисті”, що про них у народі кажуть так: “Перша Пречиста жито засіває, друга — дощем поливає, а третя снігом покриває”. Тож в період “Першої Пречисти” відбувається озимий посів.

Богородичні свята пишно відзначаються у місцях, де освячувалися церкви на її честь. Храмові (престольні) свята проходили з богослужінням і наступною за ним трапезою. Обов’язково влаштовували гостини, їздили до родичів у інші населені пункти, відвідували близьких, кумів, сватів. Престижним вважалося прийняти на храм якомога більше гостей.

Від цього дня сільські дівчата вже не мають тяжкої роботи, у народі кажуть: “Прийшла Перша Пречиста — дівка стає речиста — починає багато говорити, бо нема вже що робити”.

Після Успіння Пресвятої Богородиці родини, у яких були діти на порі, починали активно готуватися до весільного сезону.
У цей час починався також збір урожаю в садах. Залишалися ще тільки “зимові” сорти яблук та деякі груш. Після Першої Пречистої також розпочиналася заготівля калини.

Народні прикмети:

• 28 серпня – початок молодого бабиного літа.
• Якщо погода молодого бабиного літа (з 28 серпня до 11 вересня) гарна, то старе бабине літо (13 — 21 вересня) буде негожим.
• Яка перша Пречиста — така й осінь.
• Як на Пречисту йде дощ, то осінь буде погана, дощова, сльотлива і холодна. І навпаки: як не буде дощу, то тепла, сухувата, без болота.

The post 28 серпня – Успіння Пресвятої Богородиці або Перша Пречиста appeared first on Ірпінь онлайн.

У свято Яблучного Спаса звершується Божественна літургія, в кінці якої відбувається освячення яблук та інших фруктів. До 19 серпня заборонялося їсти яблука або будь-які інші плоди, крім огірків та ягід. Особливо це стосувалося матерів, які втратили дітей. Вважалося, що в цей день Матір Божа на тому світі роздає діткам золоті яблука. Однак діти, чиї батьки порушили обітницю, стоять і плачуть  — їм яблук не дістається.

Обов’язковою частиною святкування Другого Спаса була традиція частування один одного яблуками. На стіл подавали страви з цих плодів, варили варення, з першого врожаю пекли пироги.
Вважається, що в святковий день яблука набувають магічної сили і можуть подарувати красу й молодість тим, хто їх скуштує. Цього дня прийнято їсти фрукти, поливаючи їх медом. Відкушуючи перше яблучко, потрібно загадати бажання.

За погодою на Яблучний Спас можна зробити прогноз на наступну зиму. У народі досі говорять:

“Який Яблучний Спас, такий і січень буде”;

“Яка погода на день Другого Спаса,
така буде і на Покрову”;

“Якщо 19 серпня сухий день, то й осінь
буде суха, якщо мокрий — осінь буде
дощовою, на небі жодної хмаринки — чекай
морозної зими”.

Підготувала Ольга АВЕРІНА

The post Яблучко від яблуні: 19 серпня відзначають Другий Спас appeared first on Ірпінь онлайн.

Як при своєму земному житті святий цілитель Пантелеймон присвятив себе піклуванню про стражденних, хворих, жебраків, так не перестає він допомагати і тепер всім, хто звертається до нього з молитвою. Йому моляться про зцілення від різних хвороб душі й тіла.

Святі мощі великомученика Пантелеймона часточками розійшлися по всьому християнському світу: чесна глава його зберігається на Святій Горі Афон у монастирі, названому на його честь.

Ось лише 9 фактів про життя та мученицький подвиг цього дивовижного святого, які важливо знати кожному.

1. Майбутній великомученик, хлопчик Пантолеон народився  в Нікомидії. Його мама була християнкою, а батько – язичником.

2. Навчався в язичницькій школі, згодом вчився медичній справі у відомого на той час лікаря Євфросина. Про хлопця  дізнався імператор Максиміан, який побажав бачити його при своєму дворі.

3. Тоді в місті жили святі пресвітери Єрмолай, Єрмипп і Єрмократ, які залишилися неушкодженими при спаленні в храмі 20 тисяч християн в 303 році. Святий Єрмолай розповів Пантолеону про Христову віру. Згодом хлопець став приходити до нього щодня, щоб більше дізнатися про Христа.

4. Одного разу Пантолеон побачив тіло дитини, яка померла через укус змії єхидни. Святий помолився Богу, щоб Він воскресив малюка й убив змію. Для себе він вирішив, що якщо це станеться, то він прийме хрещення. Після щирих молитов  немовля воскресло, а змія розлетілася на шматочки. Хлопець стримав слово й був охрещений святим Єрмолаєм з новим ім’ям — Пантелеймон, що означає «всемилостивий».

Під час підготовки до таїнства Хрещення він, по молитвам до Господа, звершив іще одне диво ― зцілив сліпого. Побачивши це чудо, його батько-язичник також прийняв християнство.

5. Після смерті батька, хлопець цілком присвятив себе служінню ближнім ― безкоштовно надавав допомогу хворим, відвідував ув’язнених у тюрмах, допомагав нужденним. Незабаром про нього, як про хорошого лікаря, вже знало все місто.

6. Імператор, розгніваний, що святий зцілює ім’ям Ісуса Христа, вмовляв його повернутися до язичництва й принести жертву богам. Святий публічно проголосив себе християнином і звершив зцілення хворого. За це правитель засудив святого до жорстокого покарання, а зціленого наказав вбити.

7. Під час страждань Пантелеймону являвся Спаситель і підтримував його. Однак, муки не зменшувались ― його повісили на дереві й били залізними кігтями, обпалювали свічками, розтягували на колесі, кидали в розпечене олово, потім в море, попередньо прив’язавши на шию камінь, кидали на розтерзання диким звірам, які покірно лизали ноги святого. Пантелеймон залишався неушкодженим після всіх катувань, бачачи це, багато людей увірували у Христа. Тоді ж були страчені святі Єрмолай, Єрмипп і Єрмократ.

8. Великомученика Пантелеймона привели на місце страти і прив’язали до дерева. Він продовжував молитися Богу. Один з воїнів спробував вдарити його мечем, але зброя стала м’якою, немов віск, через що той не зміг ушкодити святого. Коли святий закінчив молитву, з неба долинув Голос, Який кликав його в Небесне Царство. Тоді ж воїни впали перед Пантелеймоном на коліна й почали просити вибачення. Вони відмовлялися виконувати наказ імператора ― стратити святого, але Пантелеймон сам звелів їм це виконати, тому, що інакше вони не розділятимуть з ним долю у вічному житті.
Воїни, плачучи, віддали останнє цілування святому й усікли голову. З рани потекло молоко, а маслина, до якої він був прив’язаний, покрилася плодами. Побачивши це, багато хто увірував у Христа.

9. Тіло великомученика кинули у вогонь, але воно залишилося неушкодженим. Його поховали місцеві християни. Житіє великомученика Пантелеймона написали його слуги, які були присутні при страті святого. Часточки його мощей зберігаються в різних країнах православного світу.

The post Православні християни святкують день пам’яті великомученика і цілителя Пантелеймона appeared first on Ірпінь онлайн.