Президентський указ про розширення меж Національного природного парку «Голосіївський» за рахунок Біличанського лісу захотіла оскаржити у Верховному Суді України церква, яка ще не так давно входила до московського патріархату. Про це розповідає громадська ініціатива «Голка».

Територіально Біличанський ліс знаходиться у Святошинському районі Києва, у 2022 році тут сформували лінію оборони столиці. Ділянки в ньому ще у 2008-му Коцюбинська селищна рада незаконно роздала у приватну власність, вони, зокрема, потрапили до рук депутатів та їх родичів.

За словами голови «Голки», чинний селищний голова Сергій Даніш (зараз представляє «Слугу народу», а до того «Нові обличчя» – партію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка) отримав ділянку під час дерибану в Біличанському лісі. Карплюк теж мав там ділянку і планував звести висотки.

Згаданий указ Президент підписав після подій Революції Гідності у 2014 році, а будівлю церкви, про яку сказано вище, здали в експлуатацію у 2017-му.

У позовній заяві йдеться, що «позивачу стало відомо про порушення його прав у вересні 2024 року». Тобто через 10 років після підписання президентського указу.

Про це, мовляв, дізналися з листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Коцюбинської селищної ради. І начебто раніше позивач довідатися про порушення своїх прав апріорі не міг.

Оскільки «до сформування та внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки природно-заповідного фонду взагалі не можливо було зрозуміти, де розташовані землі за рахунок яких розширили межі НПП «Голосіївський», вважаємо, що строк звернення до суду позивачем не пропущено», – говориться у заяві.

Варто нагадати, що схему розширення Нацпарку «Голосіївський» неодноразово публікували  ЗМІ. А його межі винесли на публічну кадастрову карту 2021 року – про це офіційно інформувало Міндовкілля.

Це вже не перша судова справа, коли це міністерство, прокуратура та адміністрація нацпарку стають на захист даних заповідних територій. Біличанський ліс має найвищий природоохоронний статус і є частиною НПП «Голосіївський» саме завдяки президентському указу, який наразі намагаються скасувати.

«Учасниками судової справи, крім Президента України, є Нацпарк «Голосіївський» та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, які займають принципову позицію щодо збереження вказаними територіями статусу об’єкта природно-заповідного фонду.

Після відкриття провадження в даній справі парк та Міндовкілля подадуть відповідні документи та вживатимуть заходи, направлені на недопущення задоволення необґрунтованих позовних вимог, спрямованих на знищення Біличанського лісу», – констатує прес-служба Міндовкілля.

«Якщо провадження відкриють – органи прокуратури подадуть заяву про ознайомлення зі справою та буде вирішено питання про вступ у її розгляд з метою захисту інтересів держави у сфері охорони природно-заповідного фонду», – наголошують в Офісі Генпрокурора.

Житель Коцюбинського Юрій Устиновський, який добровольцем вирушив на захист України, уточнює, що позов подала церква московського патріархату, яка не так давно стала релігійною громадою Української православної церкви.

За його словами, її будівлю встановили у лісі незаконно. За мерства Сергія Даніша на Великдень з бюджету виділялися кошти, щоб закупити туди святковий декор.

«У 2020 році «матушка» однієї з московських «церков» балотувалася у списку «Нових облич» – це партія екс-мера Ірпеня Карплюка, який хотів будувати в лісі висотки. «Нові обличчя» зі «слугами» та ЄС в раді – це більшість і по суті одна команда.

Після 2022 року громада вимагали заборонити діяльність «церкви». Даніш місяцями не реагував. І не дивно. Його VIP-агітаторкою була Душкіна – всім відома коригувальниця вогню, яка очолювала садок.

Їй обіцяли окупанти посаду «міністерки освіти». Вона записувала Данішу привітання з днем народження і використовувала для цього дітей. Типовий совок. Душкіна втекла в росію.

І зараз оця «церква», яка подала до суду, буде казати, що вони – київський патріархат. А працюють так само гуртом з тим же Данішем, який отримував ділянку в лісі», – обурюється Устиновський.

«Відстоюючи ділянку під церквою, площею 0,2 га, яку відвели в постійне користування 2010 року, колишній московський патріархат вирішив скасувати президентський указ, який захистив ліс площею понад 6000 га», – випливає висновок зі статті.

Землю під будівлю церкви виділила Коцюбинська селищна рада. Але у Верховному Суді доведено, що це територія Києва. Тому ця споруда, для якої намагаються відбити земельну ділянку в нацпарку, стоїть на незаконно відведеній землі, – наголосив депутат Київради Дмитро Білоцерковець.

The post Церква, що входила до московського патріархату, оскаржує указ Президента, за яким Біличанський ліс став нацпарком appeared first on Ірпінь онлайн.

Відомій волонтерці Людмилі Першин надіслали повідомлення, що «ХТОСЬ переставляє табличку з написом «Київ» на трасі Р-30, що пролягає між Ірпенем та Новобіличами. Вона була розміщена відразу після Романівки, але її зняли і перемістили аж на декілька кілометрів у бік столиці.

«Хтось такими маніпуляціями, з переставлянням таблички «Київ», суттєво збільшив площу території Ірпінської громади. Може то шалунішка Вова Карплюк так бавиться, щоб його сотні бігбордів на трасі не прибрали?» – іронізує Першин.

Відгукнулася на цю новину й лідерка громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів: «Ти диви, що воно чудить, і видно ж поночі… Вночі воно пересунуло табличку по трасі Новобіличі-Ірпінь… Після рішення суду тупо вирішило повийожуватися і захопити у прямому сенсі столичну трасу».

Варто нагадати, що Північний апеляційний господарський суд залишив трасу Р-30, яка пролягає вздовж Біличанського лісу, під контролем столиці – як це і має бути за відповідними документами.

Цю зелену зону активісти та державні структури уже 15 років рятують від забудови оточенням екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка «Нові обличчя»). Та й сам він уподобав там лісові ділянки.

На рівні Верховного Суду України доведено, що Біличанський ліс – це територія Києва, частина Національного парку «Голосіївський», а селище Коцюбинське не може претендувати на те, аби захопити мало не половину Святошинського району.

Окрім забудови лісової зони, спритників ще цікавить зовнішня реклама, яку розміщують на банерах на землі вздовж траси. Коли відкрили цю нову дорогу, з’явилося чимало бажаючих встановити тут рекламні борди.

Серед них – ТОВ «Піар-Лайн» та «Сарафан», які пов’язані відповідно із колишньою дружиною та матір’ю Карплюка. Терміни дії договорів на розміщення зовнішньої реклами закінчилися, а платити ж не хочеться.

Наводять пояснення заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Оленича: «Місцеві політики хотіли б розміщувати тут рекламні борди і нічого не сплачувати у бюджет столиці.

Навесні ми довели у Верховному Суді, що розширення області за рахунок Біличанського лісу столиці було протиправним. Ми захистили територію нацпарку. А зараз цілком очікуваним є рішення апеляційної інстанції у справі, яка стосується траси.

Траса Новобіличі-Ірпінь – це територія столиці. І якщо хтось буде тут розміщувати борди – то треба буде дозвіл столиці і кошти треба буде платити у бюджет міста Києва».

Невже й справді «розумово відважний» наважився внести власні корективи, посунувши табличку? Але ж межі населених пунктів задокументовані, незалежно від бажання маргинала. Чице просто чергова спроба нагадати про себе таким способом?

The post Посунули «Київ»: переміщенням таблички екс-мер Ірпеня Карплюк афішує право на трасу Р-30? appeared first on Ірпінь онлайн.

У Київському окружному адміністративному суді розглядали позов з боку Бучанської окружної прокуратури, Національного природного парку «Голосіївський», Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, ГУ Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, Державної екологічної інспекції Столичного округу.

У документі йдеться про скасування рішення Коцюбинської селищної ради щодо розширення меж селища Коцюбинське із 87 до 3087 га за рахунок Біличанського лісу.

Засідання перенесли, оскільки до суду не з’явилися деякі учасники судового процесу. Дату наступного засідання повідомлять пізніше.

Захисники Біличанського лісу переконані – це територія природно- заповідного фонду України з особливо цінними землями як для держави, так і для громади, де вирує життя.

У лісі живуть косулі, зайці, бобри, птахи, земноводні, росте багато видів дерев та рослин. Тут знаходяться заплава річки Любка та Романівське болото з їх численними мешканцями.

Як відомо, у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали в приватну власність земельні ділянки у Біличанському лісі. Частина з них перепала їм самим, їхнім родичам та підставним особам.

Щасливим власником виявився й колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя»), який, як кажуть, навіть встиг парканом огородити свої володіння.

Увесь цей час прокуратура в суді скасовує акти права власності на землю, розташовану в межах НПП «Голосіївський». Вона опинилася у незаконному володінні певних осіб.

Ці ділянки відносяться до категорії земель природно-заповідного фонду та вибули з володіння держави поза волею їх дійсного власника – Кабінету Міністрів України.

У 2014 році Президент підписав указ про присвоєння Біличанському лісу статусу національного парку. У 2021-му межу останнього винесли в натурі, що й відобразилося на кадастровій карті.

Проте Київська обласна рада затвердила нову схему Київщини, за якою в односторонньому порядку включила до меж області частину Святошинського району м. Києва, де знаходиться Біличанський ліс.

Боротьба за цей унікальний куточок природи перейшла у судову площину, перемежовуючись із фізичним втручанням. Так, на його території велися різні незаконні роботи – встановлювали електроопори вздовж розданих ділянок, нищили підлісок та верхній шар ґрунту тощо.

Прикласти свою руку вирішив і нардеп від нашого 95-го округу Олександр Горобець. Він звернувся до Мінекології, щоб витребувати для Коцюбинської селищної ради документи, на підставі яких створили та розширили НПП «Голосіївський» за рахунок території Біличанського лісу.

Відома журналістка Ірина Федорів стверджувала, що, замість примножування природно-заповідного фонду держави, народний депутат України працює на замовлення Карплюка.

Мовляв, останній хоче забрати в Києва частину Святошинського району – Біличанський ліс – руками «своєї людини» – Сергія Даніша, який очолює Коцюбинське.

Також відомо, що у 2024 році Верховний Суд України визнав: Біличанський ліс – це територія Києва. У постанові говориться, що Коцюбинське фактично є анклавом на території столиці. Тому встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці потребують погодження Київської міської ради.

The post Боротьба за Біличанський ліс: суд щодо розширення меж Коцюбинського перенесли appeared first on Ірпінь онлайн.

Вчергове Ірпінь та деякі інші населені пункти нашого регіону закидали екземплярами газети «Ірпінський вісник» із політичною рекламою екс-мера міста Володимира Карплюка («Нові обличчя»).

Неначе фактично готуючись до місцевих виборів, лідер партії «Нові обличчя» кидається заголовками-лозунгами, що «чиновники житимуть на зарплату».

Але цинізм полягає в тому, що наразі його судять за те, що, очолюючи місто, розтратив понад 250 тис. грн бюджетних коштів при облаштуванні парку «Центральний».

Згідно з обвинувальним актом, як очільник міста, Карплюк знав, що будівництво парку «Центральний» в Ірпені по вул. Університетська завершене. Але умисно, заради незаконного збагачення, у 2016 році уклав договір підряду.

Цим документом передбачалася розробка проєктно-кошторисної документації по будівництву згаданого парку з КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» (на той час директором був Ігор Дворніков). Але роботи були вже виконані до того.

Скоєння такого злочину передбачає покарання від 5 до 8 років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю терміном до 3 років.

І це лише один епізод діянь колишнього посадовця, який знову хоче повернутися у мерське крісло. Сподіватимемося, на нього чекатиме адекватне покарання.

Варто нагадати, що свого часу «Ірпінський вісник», заснований у 1988 році, хоч і з не великим накладом, але був досить авторитетним у Приірпінні. Особливо коли серед його співзасновників, окрім Ірпінської міської ради, значився у документах і колектив видання.

Після приходу до влади в Ірпені Карплюка газета фактично перетворилася на політичний рупор його особисто та партії «Нові обличчя», яку очолює ця особа, втративши навіть ознаки об’єктивності та обґрунтованої критики дій чиновників.

Водночас мільйонні кошти витрачалися з міського бюджету на її фінансування. Відпрацьовувати представникам тижневика доводилося тим, що «мочили» незаангажованих активістів, опозиційні до Карплюка політичні сили та ЗМІ, які зважено висвітлювали діяння мера і його оточення.

У процесі роздержавлення засобів масової інформації згадана газета, яку на той час очолювала Юлія Бережко-Камінська, через зміну документації та новоутворення ПП «Медіа-центр «Дієслово», фактично опинилася у власності ТОВ «Інформаційне агентство «АЙТІВІ» та Антона Мирончука.

Як відомо, «АЙТІВІ» належить колишній дружині Карплюка – Ларисі. А Мирончук – його бізнеспартнер, їх поєднує спільний забудовний бізнес – ТОВ «Рітейл парк Ірпінь», ІГ «Молодість», до якої входить низка фірм.

І тепер бренд та логотип «Ірпінського вісника» карплюківці використовують для інформаційних вкидів, що дискредитують їхніх політичних конкурентів та неугодних, які виступають проти того ж Карплюка чи «Нових облич», викривають їх діяння.

Місцеві жителі активно відреагували на черговий номер газети. Так, відома в Ірпені та за його межами волонтерка Людмила Першин назвала його «сміттям з політичною рекламою».

Звертаючись до Карплюка, вона не бачить доцільності викидати на це гроші особі, рейтинг якої «впав майже до плінтуса». Цікаво, що тижневик поширили, приміром, й у Коцюбинському – селищі, що утворило власну територіальну громаду.

А колишній депутат Ірпінської міської ради Сергій Глиняний («Свобода») обурюється, що Карплюк «смикає за ниточки маріонеткову міськраду, а недолуга «опозиція» сидить тихо, і навіть заяву не здатна зробити щодо свавілля, що твориться роками».

Це стосується й громадської посади останнього – голова інвестиційної ради Ірпеня, якою верховодять фактично представники місцевої «забудовної мафії».

The post «Чиновники житимуть на зарплату»: цинічний лозунг екс-мера Ірпеня Карплюка, якого судять за розтрату appeared first on Ірпінь онлайн.

23 квітня Господарський суд м. Києва задовольнив позов КМДА та анулював наказ Міністерства юстиції України, яким торік скасували право державної власності на земельні ділянки під автотрасою Р-30, що з’єднує столичний масив Новобіличі з Ірпенем. Про це повідомляє громадська ініціатива «Голка».

Як зазначив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Оленич, рішення суду ще не набуло законної сили, оскільки Мінʼюст, КОВА та Коцюбинська селищна рада, які є сторонами у справі, ще можуть подати апеляцію.

«Для області ця траса становила неабиякий інтерес не лише через можливість розміщувати зовнішню рекламу. Ціна питання значно більша — поруч Біличанський ліс. Але і тут столиця разом з прокуратурою та Нацпарком «Голосіївський» довела уже на рівні Верховного Суду, що Біличанський ліс — це територія Києва, а селище Коцюбинське не може претендувати на те, аби захопити мало не половину Святошинського району», – підкреслив Оленич.

«Голка» нагадує, що Мінʼюстом скасовано право власності столиці на цю землю після звернення голови КОВА Руслана Кравченка. А державний акт про право постійного користування земельною ділянкою видано, спираючись на рішення Київської міської ради.

У розпорядженні Кабінету Міністрів України від 2010 року, яке передувало будівництву траси Новобіличі-Ірпінь, вказано: дорога довжиною 5,5 км пролягає у межах Києва.

У 2011 році «Укравтодор» надіслав листа КП «Київський інститут земельних відносин», у якому зазначив, що «відповідно до доручення Київської міської ради просить зробити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва цієї дороги».

Поруч із трасою Р-30 знаходиться Біличанський ліс, земельні ділянки у якому хотіла забудувати команда Карплюка. Як відомо, тут облаштовували будівельний паркан, за допомогою різних джерел подавали оголошення щодо продажу майбутніх квартир.

«Біличанський ліс – не єдине, що цікавить команду ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Ще одна можливість заробляти – зовнішня реклама. Контроль траси дозволяє розміщувати борди і заробляти на здачі їх в оренду. І це не просто бізнес, а й можливість для влади Ірпеня мати монополію на зовнішню рекламу під час виборів», – переконана лідерка «Голки» Ірина Федорів.

З відкриттям траси Новобіличі-Ірпінь з’явилося досить багато бажаючих встановити рекламні банери. Серед них – ТОВ «Піар-Лайн» та «Сарафан», що пов’язані відповідно із колишньою дружиною та матір’ю Карплюка, а також наближеною до нього особою.

Строки дії договорів на розміщення зовнішньої реклами закінчилися, але конструкції не демонтували. Триває «судова тяганина щодо самовільного, незаконного розміщення рекламних засобів вздовж траси Р30».

The post Траса Київ-Ірпінь – земля столиці: чи рухнуть рекламні банери Карплюка? appeared first on Ірпінь онлайн.

Як стало відомо, 27 січня уночі в Коцюбинському по вул. Пономарьова спалахнула автівка, якою користувалася Матюшина. Це Opel Insignia 2010 року випуску, який є власністю її батька.

Ірпінські рятувальники констатують, що про пожежу їм повідомили о 2:27. Вогонь повністю приборкали о 2:44, але машину знищено. Причини з’ясовують.

Поліція Київщини повідомляє, що правоохоронці встановлюють обставини загорання машини.

На місці події працювали співробітники ГУ поліції Київщини та криміналістична лабораторія, група реагування патрульної поліції, слідчо-оперативна група.

Зазначається, що інформацію про причини пожежі мають надати працівники ДСНС, які гасили пожежу.

Також додають, що «вулиця, де сталося загорання авто, як і все селище, не обладнані камерами відеоспостереження, оскільки Коцюбинське не долучилося до програми «Безпечна Київщина».

Слідчі Бучанського районного управління поліції внесли відомості про цю подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна) ККУ. Її санкція передбачає ув’язнення від трьох до десяти років.

Зі свого боку, Матюшина закидає поліції несумлінне проведення слідчо-оперативних дій. На її сторінці у Фейсбук низка відео.

Варто нагадати, що за останні роки у Приірпінні зафіксовано десятки фактів нападів на активістів, зокрема й із застосуванням сили, пошкодження їх майна (колишньому ірпінському депутату та захиснику зелених зон Лаврентію Кухалейшвілі спалили дві машини). Фактично усі вони не розкриті.

Це стосується і Коцюбинського. Лише в одному випадку представникам громади вдалося затримати молодика, який у селищі побив посадову особу – тодішню голову ТВК Людмилу Демченко. Але справу списали на побутовий конфлікт.

Останні вибори у Коцюбинському теж видалися гарячими. Від списку партії УДАР Матюшина могла отримати мандат депутата Коцюбинської селищної ради, але відмовилася і фактично вийшла із політики.

The post Згоріла автівка у Коцюбинському: помста ексголові селища Матюшиній за активну громадянську позицію? appeared first on Ірпінь онлайн.

Як повідомляє Ірпінський міський відділ ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, місто Ірпінь з прилеглими до нього угіддями, пасовищами, польовими і лісовими масивами в радіусі 10 км визначено епізоотичним вогнищем по сказу.

Неблагополучний пункт – Ірпінь. Загрозлива зона – Буча, Коцюбинське, Ворзель, Гостомель, Романівка, Михайлівка-Рубежівка.

А також населені пункти Києво-Святошинського району – Горенка, Мощун, Дмитрівка, Мила, Капітанівка, Стоянка, Чайки, Забуччя.

Із 13 листопада введені карантинні обмеження по сказу: заборонене проведення виставок, вивезення за межі епізоотичного вогнища собак, котів і диких тварин, заборонений промисловий та ліцензійний відстріл диких тварин, їх відлов та вивіз.

16 листопада державними надзвичайними протиепізоотичними комісіями при Бучанській та Ірпінській міських радах мають бути затверджені плани заходів з метою недопущення розповсюдження та ліквідації згаданої хвороби в неблагополучному пункті.

The post Сказ: Ірпінь та наближені населені пункти – у небезпечній зоні appeared first on Ірпінь онлайн.

Ці та інші питання обговорювали на 83-ій позачерговій сесії Ірпінської міської ради, що відбулася 20 серпня.

На початку засідання головуючий – в. о. міського голови – секретар ради Андрій Літвинов – вкотре визначив статус сесії як «закрита», традиційно мотивуючи карантином.

Хоча добре відомо, що «закритість» на руку карплюківським маріонеткам: так простіше «протягувати» без присутності громади дерибанні питання.

Депутат Сергій Глиняний розкритикував посадовців за невчасне та неповне надання сесійних матеріалів, унаслідок чого народні обранці не можуть їх повноцінно вивчити, щоб прийняти зважене рішення.

Торкаючись «закритості» ірпінських сесій, депутат Київської обласної ради Ігор Домбровський нагадав про інцидент, коли муніципальна варта не впустила його до сесійної зали.

Провину за це він поклав на Літвинова та керівника мунварти Миколу Ковальчука, які фактично примусили вартівців порушити закон.

Також Домбровський запропонував підняти на площі перед міською радою на флагштоці разом із прапорами України та Ірпеня знамено Білорусі – на підтримку боротьби братнього народу проти диктатури влади. Але Літвинов йому відмовив.

У рамках створення ОТГ до Ірпеня приєдналося два села – Михайлівка-Рубежівка та Козинці. Натомість місто втратило Гостомель, Ворзель та Коцюбинське.

Це красномовно засвідчило недолугість «біглого» мера Карплюка та його оточення. Суть владної політики й досі зводиться до «видоювання» міського бюджету під «своїх» підрядників на марнотратні проєкти на кшталт набережної, площ, парків, скверів тощо.

А селища, де розташовані потужні підприємства, залишалися звичайними фінансовими донорами Ірпеня, на розвиток яких кидалися фактично копійки.

За І півріччя доходи міста становлять понад 476 млн грн. Бюджетний «недобір» сягає 35 млн грн від планових показників. За рік ця сума збільшиться до мінус 70 млн грн. Такі втрати Літвинов пов’язав із карантином.

Остання цифра – приблизна ціна набережної, на яку й досі витрачають величезні кошти платників податків.

The post Скарбничка Ірпеня: бюджетний «недобір» на фоні марнотратства appeared first on Ірпінь онлайн.

6 серпня міністр юстиції України Денис Малюська взяв участь у заході, присвяченому початку великого розпродажу в’язниць. Він відбувся на території державної установи «Ірпінський виправний центр (№132)», що у Коцюбинському.

Саме цей об’єкт має стати першою «тюремною ластівкою» змін, передбачених у пенітенціарній системі нашої держави.

За словами міністра, велика частина українських в’язниць перебуває у замороженому стані. Вони давно не використовуються за своїм призначенням.

Як приклад – Ірпінський виправний центр. Останніх засуджених перевели звідси до аналогічного закладу в серпні 2019 року.

З того часу лише витрачаються кошти на утримання та охорону об’єкта. А це більше десятка мільйонів гривень на рік.

Площа земельної ділянки установи перевищує 8 га, будівель – 24000 кв. м. Вона розташована поблизу Києва. На об’єкті є водо- та електропостачання, каналізаційна мережа.

У країні нараховується 12 виправних центрів, де утримується понад 1380 осіб. У них нема суворого режиму.

Засуджені перебувають досить вільно: вони тут ночують, але можуть виходити за межі установи й там працювати.

Таке покарання називають «обмеженням волі». Його пропонують прибрати із кримінального кодексу та закрити згадані виправні центри. Але це питання майбутнього.

«Загалом, в Україні 27 таких заморожених установ. Кожна з них може бути потенційним об’єктом продажу і цікавою для інвесторів.

Окрім того, нещодавно ми розпочали процес оптимізації 8 нових установ, які поки функціонують, але також будуть заморожені. А засуджених уже почали переводити в інші заклади», – наголосив Малюська.

Але розпродаж в’язниць, за словами міністра, це не означає, що зменшать кількість в’язнів чи їх відпускатимуть, або для них не вистачатиме місць в існуючих пенітенціарних установах.

Просто є багато надлишкового майна. Перший крок оптимізації – це продаж заморожених активів (тобто буцегарень, які не використовують).

Другий – визначення місць, де будуватимуть нову в’язничну інфраструктуру. В першу чергу – слідчі ізолятори (за межами міст чи у їх промзоні).

Два десятки їх старих приміщень розташовані у центральній частині міст. З побудовою нових споруд їх згодом закриватимуть та продаватимуть. Потім справа дійде до реконструкції (будівництва) установ виконання покарань.

Малюська наголосив, що виручені за об’єкти кошти спрямують на розбудову нової в’язничної інфраструктури та поповнення державного бюджету.

Їх цінність для інвесторів – можливість отримати великі земельні ділянки з інженерними мережами, які вже підведені.

«Що виросте на їхньому місці – заводи, житлові, торгово-розважальні комплекси – це вже не до нас, а до майбутніх власників та органів місцевого самоврядування, які затверджують генплани, ДПТ і видають містобудівні умови та обмеження», – підкреслив міністр.

Ірпінська виправна установа знаходиться в центрі Коцюбинського поблизу залізниці. Поруч – висотки та будівельні майданчики.

Цілком можливо, що на місці закладу можуть з’явитися нові багатоповерхівки чи торговельні комплекси.

Нагадаємо, що декілька років тому в Коцюбинському планували спорудити нове приміщення Київського слідчого ізолятора.

Але іноземні інвестори відмовилися. На думку тодішнього міністра юстиції Павла Петренка, це пов’язано з негативною інформаційною кампанією, яку організували деякі забудовники.

Хоча, звісно, місцева влада та населення теж були не в захваті від ідеї переселення СІЗО до селища.

The post Перша «тюремна ластівка» у Коцюбинському: Ірпінський виправний центр виставлять на аукціон appeared first on Ірпінь онлайн.

Дитину виявив чоловік, що збирав пляшки. Поруч з нею виявленою також закривавлений матрац, а також медикаменти. Мешканка селища припустила, що пологи могли бути викликані штучно.

Правоохоронці просять мешканців Коцюбинського повідомити про будь-які відомі їм факти, пов’язані з цією подією.

The post На смітнику в Коцюбинському знайшли мертвою недоношену дитину appeared first on Ірпінь онлайн.