На сайті NV (New Voice – новий голос) – досить впливовому часописі в Україні – колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») замовив собі рекламу заради підвищення свого рейтингу, позитивний рівень якого суттєво знизився.

До таких заходів він вдається не вперше. Особливо запам’яталася та локшина, яку йому допомагав вішати на вуха виборців журналіст Сергій Іванов, якого ще називають «чорним політтехнологом». У своєму інтерв’ю той подав фігуранта численних кримінальних проваджень як борця корупційною та бюрократичною системою в правоохоронних органах.

Як відомо, ця особа свого часу під тиском громади та згаданих проваджень змушена була залишити мерське крісло і відтоді перебрала на себе роль «тіньового мера», аби через підставних «фунтів» – Анастасію Попсуй (Сайферс) та Андрія Літвинова – вимивати кошти з міського бюджету, нищити природні ресурси нашого міста.

Наразі, коли Карплюка відсунули від «корита», за повернення свого впливу він розпочав війну із чинним мером Ірпеня Олександром Маркушиним. І заради цього готовий навіть узяти в заручники нашу громаду.

Ми уже повідомляли, що його «кишенькові» депутати на двох останніх сесіях Ірпінської міської ради відмовилися голосувати за питання, вкрай важливі для життєдіяльності міста, а також для прискорення перемоги над ворогом.

Водночас за Карплюком тягнеться довгий шлейф кримінальних проваджень. Так, у суді слухається справа про розтрату ним понад 250 тис. грн бюджетних коштів на парку «Центральному», що в Ірпені.

Також шириться розголос про грандіозну будівельну аферу в нашому місті на березі озера Земснаряд – ЖК River port, який зводить ТОВ «Відважних» (власники Карплюк та його бізнеспартнер Співак). Щоб отримати в оренду 1 га рекреаційних земель на заплаві вартістю 2 млн дол, спритники підробили документи.

Тепер щодо статті в NV. Уже сам заголовок «З 2014 року Ірпінь став прикладом розвитку для міст України» викликає обурення серед свідомої громади. Це цитування слів Карплюка.

Чи можна вважати справжнім «розвитком» шалену масову забудову міста висотками, заради чого нищать невідновлювані природні ресурси – лісопаркову зону, заплаву річок?

Зараз в Ірпені не залишилося практично жодного вільного шматка землі, зокрема й так званих земель запасу. Зникли навіть ті ділянки, які за старим Генпланом 2012 року призначалися для спорудження соціально значимих об’єктів – шкіл, садочків тощо.

«Непрозорість, монополізація влади і бізнес-середовища, знищення лісу… Ірпінь – місто-приклад, як мати і втратити свій неймовірний шанс на сталий розвиток, як дожитися до того, щоб у місті не було вільної землі, аби побудувати школу чи садочок», – констатує депутат Ірпінської міської ради Тимур Нагалевський (ЄС).

«Це відверта брехня та маніпуляція, – коментує згаданий заголовок статті відомий український блогер, автор проєкту «Ціна держави» Микола Малуха. – В Ірпені з 2014 по 2021 рік тільки офіційне населення зросло з 40 тис. до 102 тис. осіб.

Це при тому, що за цей час не побудували жодної нової школи, звели лише 2 дитсадочки на 180 дітей загалом, черги у муніципальні садочки складає 800-900 дітей».

Дійсно, нових шкіл у місті не з’явилося – лише добудови за рахунок пришкільної території. Але все одно класи неймовірно переповнені – 35-40 учнів, навчання у зміни. Та й саме будівництво часто виявлялося досить проблемним, що викликало незадоволення серед місцевих жителів.

У статті «прикладом якісного місцевого самоврядування та благоустрою» називають те, що Ірпінь потрапив до Національного реєстру рекордів України за найбільшу кількість реконструйованих та збудованих за два роки парків і скверів.

Варто нагадати, що це куценькі зелені зони площею від незначних соток до декількох і трохи більше гектарів (приміром, Дружби ім. Алієвої – 1 га, «Покровський» – 2 га, «Дубки» – 3,3 га, «Центральний» – 6 га).

І це при тому, що ці рекреації, утворені як «подачка» населенню від винищення лісопарків під забудову багатоповерхівками, ще й «підрізалися» спритниками. А ділянки виводили на «своїх».

Так сталося й з парком «Дубки», від території якого за часів мерства Карплюка «відтяли» 0,5 га. Завдяки махінаціям щасливими власниками соток стали особи, які певним чином наближені до нього – бізнеспартнер Антон Мирончук, Ольга Куровська, батько якої був задіяний у розкраданні забудовниками земельних надр.

У статті Карплюк хизується, що за два роки роботи його управлінської команди в Ірпені бюджет розвитку міста зріс у 40 разів.

Так, на одному із заходів у 2018 році чиновники розповідали, що у порівнянні з 2014-м бюджет Ірпеня збільшився у 3,3 рази (відповідно із 256 млн до 836 млн грн). А бюджет розвитку – із 7,8 млн до 180 млн грн.

Треба нагадати, що цьому сприяли стрімке знецінення курсу гривні до долара, зростання рівня зарплат, цін, виплат та різних платежів, що збільшило гривневу масу в податкових відрахуваннях. Також зростання бюджетних надходжень пов’язане із децентралізацією.

Бюджет розвитку Ірпеня в основному формувався за рахунок пайових внесків забудовників. Тому інфраструктурне покращення – це наслідки винищення зелених зон та рекреаційних земель під забудову.

Пайові внески сплачувалися переважно не «живими» коштами, а виконаними роботами, що надавало можливості для маніпуляцій з кошторисами для «своїх». Перевірити реальні витрати вкрай важко. Та хіба тодішня влада це ініціювала?

Доходило часом до ідіотизму: спочатку забудовник знищував дорогу, доставляючи по ній важкою технікою будівельні матеріали на свою новобудову, а потім відновлював її за рахунок списання його пайових внесків. І його вже рекламували як справжнього «героя», а не руйнівника.

Згадує Карплюк й так звані «об’єкти-магніти» – парки, сквери, площі, набережні. Мовляв, вони «дозволяють залучити додаткові податки, з яких обслуговується та будується вся міська інфраструктура».

Варто нагадати, що згадані об’єкти – дійсно «магніти», за допомогою яких «вимивалися» шалені кошти з міського бюджету на їх облаштування й липли до рук. І це сотні мільйонів гривень на спорудження дешевих у художньому та матеріальному плані декорацій для приваблення потенційних новоселів, але вартісних по кошторисах.

Зате ірпінські чиновники постійно скаржилися, що нема грошей на будівництво садочків, шкіл, лікарень. Яскравим прикладом цього став, уже за часів карплюківського «фунтика» Літвинова, ремонт інфекційного відділення у період пандемії ковіду.

Тоді ця особа жалілася на відсутність бюджетних коштів і закликала бізнесменів скинутися на ремонтні роботи. Водночас на подальше облаштування спортивної інфраструктури на набережній було спрямовано десятки мільйонів гривень.

Усі ті згадані «магніти», багато з яких стали просто своєрідною «прибудинковою територією» величезних житлових комплексів, зведених тими, хто належить до найближчого кола оточення Карплюка, постійно потребують бюджетні гроші на своє утримання – ремонт, охорона, догляд за територією.

«Міська влада має зробити все, щоб залишити будівельників якнайдовше», – ще одна цитата Карплюка. Унаслідок шаленої забудови місто катастрофічно перенаселене, про нові садочки, школи тощо у відповіді на запитання не йдеться. Отже, ми забудовуємо, а влада нехай «розгрібає» соціальні проблеми.

І це лише поверховий аналіз рекламної статті про «відважного» лідера «Нових облич». Більш глибокий мають провести правоохоронні органи, щоб оформити його діяння у кримінальні провадження.

The post Ірпінь – приклад, як «убити» місто: аналіз реклами Карплюка заради відбілювання свого іміджу appeared first on Ірпінь онлайн.

Колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк, якого ще називають «Вовою розумним» за відео, якими той періодично нагадує про себе, заговорив про розробку стратегії розвитку нашого міста.

Вийшло досить смішно, якби не було так гірко. Мовляв, повчав нинішнього ірпінського міського голову Олександра Маркушина, як «успішно» управляти містом, а він мене не послухав, не сприймає ідеї нашої команди, вийшов із лав «Нових облич».

Нагадаємо, що цей «успішний управлінець» змушений був під тиском громади та кримінальних проваджень залишити свою посаду. А його «успішна» діяльність зводилася переважно до винищення природних ресурсів Ірпеня під тотальну забудову та виведення коштів із міського бюджету на «сумнівні» проєкти.

Наслідком такої «плідної» діяльності стало поглиблення соціальних проблем унаслідок стрімкого перенаселення міста – відсутність достатньої кількості місць у школах та садочках для дітей, зелених зон для відпочинку, відсутність роботи для дорослих, дефіцит водних ресурсів, що позначилося на якості води, загазованість через збільшення автотранспорту, постійні затори на дорогах тощо.

Справжнім «Святом марнославства» та прикладом убогого у художному плані архітектурного кітчу можна вважати оновлену площу поблизу адмінбудівлі Ірпінської міської ради, на облаштування якої викинули сотні мільйонів грошей платників податків.

І все це – заради створення помпезної обкладинки – фальшивої візитівки міста – для приваблення потенційних новоселів.

Саме останні й стали інвесторами новобудов «епохи» Карплюка та його послідовників з «Нових облич» у кріслі мера – «фунтів» Анастасії Попсуй (Сайферс), Андрія Літвинова.

За ці роки спритникам вдалося «протягти» ганебний Генплан Ірпеня, який фактично узаконює незаконну забудову. Велося постійне «полювання» за будь-якими вільними шматками землі, щоб прибрати їх до своїх рук. Не гребували навіть прибудинковими територіями – «ларьок» Щербини, ТЦ Mr. Corner, МАФи навпроти «Укрпошти» та інші.

Варто згадати, що на 33-ій сесії ІМР, що пройшла у травні 2017 року, тодішній депутат Святослав Куценко, якого виключили з фракції «Нових облич» та позбавили депутатського мандата, натякнув: на території колишнього комбінату Перемога» можуть вирости багатоповерхівки.

На це Карплюк відповів, що підприємства на цій промзоні роками не сплачували за оренду землі. А це мільйонні кошти. Тепер, мовляв, компанія «Промоенерджі» виграла відповідний тендер і буде тут вести свою діяльність.

Водночас він пообіцяв, що ця територія залишиться виробничо-промислового спрямування і житлової забудови там не буде.

За «дивним» збігом обставин, ТОВ «Промоенерджі» тісно пов’язане із забудовним оточенням Карплюка, серед яких – його давній бізнеспартнер Володимир Співак та брат Ігоря Оверка – Юрій. Вони є одними із засновників та власників фірми.

А вже у березні 2018-го на 48-ій сесії ухвалили питання надання дозволу на розробку детального плану території згаданого підприємства, що перевищує 40 га.

Карплюк натякнув, що населення, мовляв, проти заводів, які забруднюють навколишнє середовище. Тому є пропозиція від певних об’єднань про облаштування тут ІТ-парку, де б створили свої робочі місця найбільші ІТ-компанії у світі. Правда, які саме та чим вони займатимуться, мер не уточнив.

А ось у приміщенні адмінкорпусу він бачить майбутню школу. Начебто ведуться перемовини з власниками цих офісів про умови передачі.

Водночас опозиційні депутати та активісти переконували, що це звичайне окозамилювання. А тут, напевне, хочуть зводити висотки.

За Генпланом та зонінгом територія «Перемога» відносилася до земель промисловості. Тому ДПТ для розміщення IT-парку розробляти було не потрібно. Натомість це необхідно, щоб віддати частину цієї землі під забудову.

Під забудову пустили й «Ірпіньмаш» – ще одну промислову зону, де запланували побудувати десятки багатоповерхівок у густонаселеному районі міста.

Свого часу це потужне підприємство, засноване у 1931 році, випускало техніку та устаткування для торфорозробної промисловості, сільського господарства, реалізовувало свою продукцію за кордон за валюту. Кількість робочих місць сягала майже 850.

Це лише два приклади, коли випадали шанси створити у промзонах технопарки. Карплюківці, як «ефективні менеджери», їх не використали. Тепер розповідають, що напрацювали проєкт «Ірпіньтехнопарк», щоб розмістити його на землях Михайлівки-Рубежівки.

Щоб отримати ділянки, треба домовлятися про виділення цієї державної території з органами центральної влади, бо потрібен дозвіл КМУ. А також шукати інвесторів, які погодяться вкласти в це кошти.

Чи є довіра до всього, що розробляють Карплюк та його оточення? Красномовний приклад – це оті дві школи на заплаві, які вони свого часу обіцяли.

Тому презентувати свій проєкт технопарку підштовхують мера Маркушина. Якщо не «зростеться», то можна покласти на нього відповідальність, звинувативши у відсутності ініціативи, невмінні відстоювати економічні інтереси Ірпеня.

А боротися є за що, бо, як обіцяє уряд, засновники парків отримають безповортні кошти на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури або компенсацію витрат на підключення до електромереж.

Це до 150 млн грн, що покриватиме до половини витрат, а для деокупованих територій — до 80%. У держбюджеті на 2024 рік на виконання програми розвитку індустріальних парків закладено 1 млрд грн. Їх в Україні уже зареєстровано 81.

У цьому напрямку Буча давно попереду Ірпеня. У лютому 2021-го було анонсовано створення індустріального технопарку Bucha Techno Garden з транспортно-логістичним, медичним, науково-навчальним, індустріальним, технологічним і IT-кластерами, а також курортно-санітарною та житловою забудовою.

Проєкт охоплює наявний індустріальний парк «Мироцьке», а також міжнародний аеропорт «Антонов». Його концепцію затвердили ще влітку 2020-го.

Як повідомила депутатка 96-го округу Ольга Василевська-Смаглюк, 7 червня 2024 року презентували концепцію розвитку індустріальної зони у Бучанській громаді.

Бучанська міська рада та корейська державна водопостачальна компанія K-water працюють над створенням Bucha Techno Garden. Це буде самостійна екосистема з усім необхідним.

Меморандум про співробітництво підписали з віце-президентом K-water Чжун Хо Ан та власником зареєстрованого індустріального парку Василем Іванченком.

The post Технопарк від Карплюка в Ірпені – чергова фікція «Вови розумного»? appeared first on Ірпінь онлайн.

«Зважаючи на те, що зміна клімату – невідворотна, питання відтоку води від міста стає дуже актуальним. Адже тепер не буде таких помірних дощів – переважатимуть великі потоки, стрімкі дощі, коли утворюється велика маса води», – переконана Наталія.

Вона згадує, що в Ірпені вулицями прокладали спеціальні бетонні жолоби, за допомогою яких відводили воду з міста на заплаву. І роль останньої тут дуже важлива. Адже саме вона приймає цю зайву рідину.

«Тому важливо зберігати заплаву в такому природному вигляді, якою вона є зараз. Коли вона складається з торфу, а не з будівельного сміття. Саме тоді вона може утримувати воду, таким чином осушуючи місто.

І по-друге, зберігати воду. А коли настає посуха, то віддавати цю воду в підземні джерела.

Тому коли говоримо про забудову заплави, треба розуміти, що це просто бомба уповільненої дії. Адже ці будинки будуть підтоплені. А в місті стоятиме велика вода», – зазначає екоактивістка.

Заплава – наш важливий стратегічний ресурс, ми повинні її зберігати, захищати. Воду в річці регулювати не варто з метою, щоб осушити заплавні землі, аби забудувати.

Ні, заплаву треба зберігати такою, яка вона є. І тоді ми хоча б якось адаптуємося до зміни клімату, яка вже зараз відбувається, – підкреслює Василенко.

Нагадаємо, що цієї весни після паводка та досить рясних дощів спостерігалися часткові затоплення ірпінської набережної та земель у заплаві р. Ірпінь.

До підтоплень присадибних ділянок, що сталися в мікрорайоні Стоянка, причетна й забудова, яку веде одіозний екс-мер міста Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його бізнеспартнери. Це будівництво на 60 га котеджного містечка О.Краса.

Після широкого розголосу забудовникам довелося вживати заходів, щоб вода не застоювалася у подвір’ях та на городах місцевих жителів.

До того ж на заплаві споруджується велетенський житловий комплекс «Синергія сіті», який був запланований на понад 70 багатоповерхівок.

Його почав зводити колишній депутат Ірпінської міської ради від «Нових облич» Ігор Оверко, який входить до найближчого оточення Карплюка.

При такому варварському веденні забудови із надр вибирають торф, який має властивість вбирати та утримувати надлишки води, а за посухи – віддавати її у природне середовище, підтримуючи відповідний баланс.

Без торфовища рух підземних вод практично непрогнозований, що веде до природних катаклізмів, про які неодноразово попереджали екологи.

The post Наталія Василенко: «Заплава – важливий стратегічний ресурс Ірпеня, який треба зберегти» appeared first on Ірпінь онлайн.

Минулого року забудовники узялися активно розкручувати рекламну кампанію зі зведення котеджного містечка О.Краса. До проєкту долучилися Карплюк та його давні бізнеспартнери – Володимир Співак та Сергій Крикун. А також залучили бізнесмена Ігоря Мазепу.

У рекламі наплели про новий формат сучасного міста із малоповерховою архітектурою і власним дизайн-кодом, яке «не потрібно залишати в пошуках гарної школи, шопінгу, коворкінгу чи відпочинку».

Звісно, на картинках усе так красиво виглядає, але в реальності тут швидше за все буде містечко на болоті. Із заплавних надр вибирають торф, який завжди був своєрідною губкою для утримання води. Натомість закидають ями будівельним непотребом.

Унаслідок цього важко прогнозувати рух підземних вод у такому штучному ґрунті. І ми вже бачимо, що відбувають затоплення присадибних ділянок, які знаходяться поряд із заплавою.

Звичайно, таке траплялося і раніше, зокрема під час великих весняних розливів р. Ірпінь. Але поклади торфу та меліоративна система сприяла тому, що рівень ґрунтових вод приходив у норму. А влітку не спостерігалося займань торф’яних шарів, які зберігали необхідну вологу.

Забудовники нахабно втрутилися у природне середовище. А природа такого не вибачає, і може жорстоко помститися. Це може призвести до виникнення екологічної катастрофи. І страждатимуть від цього не лише місцеві жителі, а й новосели.

Як відомо, котеджне містечко зведуть на 60 гектарах. Більшість цих земель – сільськогосподарського призначення. Будують зокрема й у межах природно-захисної смуги річки.

Як стало відомо СтопКору з Єдиного реєстру судових рішень, усі ці 60 га перебувають під арештом у так званій «справі Євробанку» щодо шахрайства. Землі свого часу були незаконно заставлені й потім продані за заниженою ціною.

Проте це не завадило більшістю голосів протягнути забудову заплави в Ірпінській міській раді.

Тому майбутнім окрасівцям варто замислитися, у яке болото вони можуть потрапити – і в прямому, і переносному сенсі. Свого часу майже кожні 10 років річка настільки розливалася, що затоплювала практично всю заплаву.

The post Болотна О.Краса Карплюка: варварська забудова заплави річки Ірпінь затоплює садиби appeared first on Ірпінь онлайн.

Зважаючи на те, що в поліції є всі права та повноваження для захисту місцевого населення, а в “Муніципальної варти” є повноваження лише повідомляти поліцейських про виявлені правопорушення та злочини, такий розподіл виглядає несправедливим та недоцільним.

Начальник поліції Ірпеня Валерій Євтушенко заявив: “Матеріальна база в поліції Ірпеня бажає кращого. Цих би коштів (12 млн. – ред.) для поліції вистачило, щоб суттєво оновити та доповнити наявну матеріальну базу. Ремонт зробити, техніку купити, вирішити транспортні питання. Все могло б бути вирішене”.

Наразі КП “Муніципальна варта” окрім платні для більш ніж 100 співробітників регулярно отримує транспортні засоби, технічне забезпечення, спецзасоби тощо. Це в той час, коли інспектори МВС повідомляють про численні порушення, зокрема, при прийнятті на роботу співробітників без належної підготовки чи документів, що її засвідчують. Тим не менше, ця структура безперешкодно щороку отримує фінснсування.

The post КП “Муніципальна варта” та поліція отримують нерівноцінне їхньому вкладу в порядок міста фінансування appeared first on Ірпінь онлайн.

Розпочати варто з того, що передмістя столиць майже у всьому світі зазнають урбанізації. Цьому тренду сучасності важко дати оцінку, але можливо чітко описати його передумови та наслідки. Стрімке збільшення чисельності населення, великий розрив між доходами в межах країни, екологічна ситуація – все це призводить до перенаселення великих міст. Їхній нерівномірний розподіл впливає на економіку країни, а самі міста стрімко змінюються відповідно до потреб мешканців. 

В Україні найбільшим містом є Київ. Країна все ще чекає на офіційний перепис, та згідно деяких  неофіційних даних, в агломерації (Київ та міста-супутники) проживає близько 7,5 млн. людей, в самій столиці –від 3 до 4 млн. осіб. Окрім органічного приросту, певною мірою на це вплинула ситуація з війною на Сході, адже багато переселенців перебрались ближче до столиці. 

В таких умовах Київ потерпає від регулярних 10-бальних заторів, великої конкуренції на ринку праці, критично перевантаженої інфраструктури. Тому багато бажаючих доєднатись до життя столиці обирають проживання в містах-супутниках, таких як Ірпінь. 

Ірпінь минулого

Отож, невеличке містечко, історія якого розпочинається на межі 18 та 19 століть. В той час поселення, яке виникло біля нової залізничної гілки, почало доволі швидко розвиватись, а в 20-х роках там почало з’являтись багато оздоровчих закладів, диячих таборів та санаторіїв, в яких відпочивали відомі люди.

Попри військові дії на території міста під час Другої світової війни курортна сфера продовжувала розвиватись і завдячувала цим мальовничим краєвидам та лісистій місцевості. Дубові гаї, барвисті прибережні луки, густий ліс – скарби Приірпіння, які залишились в згадках про місцевість з минулого століття.

Старожили, згадуючи Ірпінь, стовідсотково не залишать поза увагою красиву повноводну річку з піщаними пляжами. Варто зазначити, що на початку 19 століття річка Ірпінь і взагалі була судноплавною.

Та в часи незалежної України мальовниче містечко почали забудовувати. Населення збільшилось, мешканці столиці все частіше почали обирати для життя “зелений” Ірпінь. Попит почав створювати пропозицію і місто почало потребувати програми захисту зелених зон та чіткого плану розвитку. 

Ірпінь теперішнього

Для того, щоб зрозуміти, які в Ірпеня перспективи, потрібно відштовхнутись від головних побажань його мешканців. Основу цих побажань складає зупинка хаотичної забудови та відновлення зелених зон. Сьогодні нові райони міста схожі на “бетонне гетто”, хоч і побудовані на місці лісу. Одна з найбільших проблем – непродумане розташування нових житлових масивів, відсутність там інфраструктури. Потенційний інвестор бачить новий район і продовжує логічний ланцюжок про його перспективність. Але майбутнє для мешканців цих масивів досі не настало.  

За кілька останніх років населення збільшилось майже вдвічі, за перші 9 місяців 2019 року здано 164 тисячі квадратних метрів житла. Та жодної нової школи збудовано не було. Ірпінська центральна лікарня досі знаходиться в сусідньому населеному пункті, так само як пологовий будинок. Тобто, найголовніші потреби будь-якої сім’ї забезпечені дуже поверхнево або не забезпечені взагалі. Часто батьки змушені навчати своїх дітей у столиці через те, що для них просто забракло місця в ірпінських переповнених класах.

Попри все, Ірпінь не є “бідним” передмістям. Позитивним наслідком забудови міста могли б стати шалені надходження до бюджету за рахунок так званих пайових внесків забудовників. Окрім того, що влада регулює їх самостійно, вона може і використовувати їх теж на свій розсуд. В інших країнах ці кошти, здебільшого, йдуть на соціальну сферу: будуються притулки,бібліотеки, фінансуються програми для підтримки малозабезпечених сімей, підтримуються лікарні, дитячі центри розвитку. Коли соціальна сфера стабілізується, з’являються нові потреби – дозвілля. 

В Ірпені з 2015 року розпочався період змін. У владу зайшла порівняно нова команда – забудовники. Але зміни ця команда розпочала з протилежного: збільшувала кількість населення, пропонуючи доступне житло у великій кількості, паралельно забезпечуючи новоселів дозвіллям: оновленими скверами, набережною та центральною вулицею. Та це можна назвати лише ілюзією турботи, бо для підвищення привабливості своїх проектів забудовники використовували міський бюджет, який мав би розподілятись на нагальні потреби. Але якраз соціальна сфера з черги покращень зникла, перетворившись в пусті передвиборчі обіцянки. 

Ірпінь майбутнього

В Україні закінчується реформа децентралізації, а це означає, що місцеві органи влади набудуть більше повноважень, ніж раніше, зокрема, бюджетних. Оскільки від Ірпеня відокремились Гостомель та Ворзель, місто потребує перегляду бюджетної політики. До того ж, з міста вже виведено багато коштів внаслідок корупційних дій. Тож нова влада, на яку сподіваються містяни, буде змушена виконати фундаментальну потребу Ірпеня – розробити стратегію розвитку сучасного передмістя. В протилежному випадку, зі збереженням теперішнього курсу, на місто чекає сценарій поглинання та перетворення на “спальний” район столиці.

Сучасне передмістя – за визначеннями експертів, може вмістити від 20 до 100 тисяч мешканців, залежно від розміру міста, до якого примикає. Більша кількість населення практично унеможливлює розбудову комфортних мереж комунікації. 

Модель тихих, спокійних та майже сільських передмість зараз переживає кризу через сучасні демографічні тренди. Цілком можливо, що населені пункти, що примикають до великих міст – просто приречені. Але поки що попит на заміське життя залишається через його порівняну дешевизну, тож потрібно змістити вектор на комфорт, яким, на жаль, багато передмість не можуть похвалитись.

Чого, на нашу думку, потребує Ірпінь задля позитивних змін моделі управління містом?

Чіткий план розвитку

Подібні передмістя в інших країнах теж урбанізуються, і причини подібні – у великих містах стає тісно та дорого. Передмістя здається чудовою альтернативою тоді, коли воно володіє рядом переваг:

– помірний ритм

– чистіше повітря

– низький рівень злочинності

– комфортна відстань до всіх найпотрібніших інфраструктурних об’єктів

– малоповерхова забудова

Для Ірпеня розвиток – максимальне забезпечення необхідними для комфортного проживання пунктами. Інфраструктура, налагодження транспортної системи, затишні місця для спорту та відпочинку –  це те, чого потребують мешканці міста. Завдання полягає в чіткій адміністрації. Для того, щоб мати фінансові можливості, потрібно чітко врегулювати демографічні ресурси, адже підлаштуватись під населення, кількість якого зростає шаленими темпами – майже неможливо. В сучасному Ірпені чітке планування ускладнюється “конфліктом інтересів”, адже менеджмент міста не зацікавлений в його розвитку, бо є основним вигодонабувачем з протилежних потреб. Простіше кажучи, топ-чиновники Ірпеня є забудовниками, і адміністративне врегулювання кількості населення та зонування території означатиме крах для їхнього бізнесу. 

Це зовсім не означає, що місто повинно припинити будуватись. Оновлення житлового фонду необхідне, але воно повинно обмежуватись. Коли забудовникам стане важче, ніж зараз, отримати ділянку під забудову, а її висотність зменшиться вдвічі, то вартість житла виросте. Бажаючих купити таке житло буде менше, але навантаження на вже існуючу інфраструктуру теж знизиться. 

Відновлення зелених зон 

Сучасні виклики вимагають від людства сучасних рішень. Комфортне місто повинне бути комфортним для всіх, включаючи флору та фауну. 

Перспектива стати “зеленим острівком” в Київській агломерації в Ірпеня залишилась. Потрібно розуміти той факт, що управління містом – це не про місцеву владу. Тут окрім локальних програм важливу роль може зіграти громадська активність. Ефективні управлінці часто впроваджують системи “згуртування громади”.

На прикладі Ірпеня ця ідею можна було б втілити на основі екологічного активізму. Замість коштовного будівництва набережної на території, на якій міська влада все одно не має права будувати, або будь-якої зеленої зони в межах міста, можна запропонувати екологічні акції. Громада з легкістю могла поділитись на групи, сформувати своє бачення вигляду скверу чи парку, а потім отримати для свого проекту певну територію та бюджет для реалізації. Таким чином вартість набережної, яка перевалила за 70 мільйонів, могла бути значно меншою, цікаві ідеї могли бути впроваджені, а мешканці міста мали б чудовий приклад зв’язку між їхніми діями та благоустроєм.

Створення та захист свого комфорту

Після того як забудовнику буде важко знайти місце для будівництва, пропозиція на ринку Приірпіння впаде. Після цього купити житло в місті стане важче через невелику кількість не надто дешевого житла. 

У США, наприклад, існує ряд веб-сайтів, присвячених наданню потенційним новим мешканцям дуже детальної картини різних регіонів, передмістя та міст. Потенційні інвестори оцінюють рівень безпеки, який визначають місцеві правоохоронці, рівень безробіття в місцевості та вартість житла. Кожен з цих факторів відображає потенціал району або містечка. Створення такого онлайн-сервісу для Ірпеня означатиме появу певного відбору та відображення реальності. Зараз, купуючи “кота в мішку”, люди хочуть бачити лише позитивні перспективи, і вони їх бачать. Та проаналізувати ринок за них могли б експерти, додавши кілька показників та статистики, такої, наприклад, як кількість відкритих шкіл за останні 5 років, або кількість залучених в економіку міста інвестицій. Для влади це означатиме нові правила гри. Адже цю інформацію можна проаналізувати з відкритих джерел – кількості нових навчальних закладів та підприємств. 

 До того ж, будь-яке ущільнення мешканці іноземних передмість сприймають дуже болісно. Зазвичай, все закінчується залученням міжнародних або місцевих фондів та організацій, протестами, співпрацею з правозахисниками – все для того, аби захистити свій комфорт. 

Залучення інвестицій

Для того, щоб розвиватиcь, місто повинно заробляти. Основу сучасних передмість складає малий бізнес та середній бізнес. Він збільшує можливість працевлаштування без потреби подорожі у велике місто, але не потребує великої території і значних екологічних ресурсів. Та місцева влада лише частково може впливати на бажання та можливості громадян розвивати власну справу. Ця частка може збільшитись, коли у місто надходять інвестиції. 

Прекрасним прикладом сучасного розумного управління та містобудування та містом, “яке, змогло” є Кармел, штат Індіана (США). Воно є передмістям столиці штату – Індіанаполіса, населення – понад 90 тис. осіб.

Кармел, Індіана (США)Подібно до Ірпеня, це містечко почало розвиток завдяки прокладенню залізничної дороги. За останні кілька років його неодноразово визнавали містом, населення якого зростає найшвидше не лише в штаті, а й у всій країні. Та місто приваблює людей не дешевизною життя, а його комфортом. Розуміючи те, що від тренду сучасності не втекти, прогресивна влада сама вирішила урбанізувати містечко, дозволивши висотну забудову по периметру. Та це відбулось під чітким контролем і комфорт від цього не постраждав: там і досі вистачає шкіл та лікарень, а рівень злочинності один з найнижчих в штаті. Таким чином місто стало доступнішим для молоді. Всім цим Кармел завдячує своїй особливій шанобливості до природних ресурсів, які дозволили місту заробляти не лише на туризмі, а й залучати в місто чималі кошти. 

Зокрема, на доглянутих зелених ділянках полюбляють тренуватись, відпочивати або проводити змагання спортивні команди, працівники великих корпорацій та навіть чиновники. Тому збереження, утримання та розвиток таких подарованих природою місць приносить для Кармел дуже високий дохід. 

Доволі важко зрозуміти, що розвиток – це не завжди добре, так само як і його припинення. Кожне місто має свої особливості, які можна використати заради його збагачення в багатьох сферах. Та часто це збагачення осідає лише в кишенях окремих людей. Ірпінь має сильний потенціал для розвитку, а потім – для збереження свого благополуччя. Єдине, чого він не має – це єдиного бачення цього процесу та сильної, прогресивної команди, яка зможе втілити в життя проект “Місто мрії”.

The post Чи може Ірпінь стати “містом мрії” в Україні? appeared first on Ірпінь онлайн.

Над Ірпенем нависла загроза існування міста як повноцінної самостійної громади. Адже сателіти, підпорядковані йому адміністративно, зробили свій вибір не на користь Ірпінського регіону.

Повідомлялося, що до складу Ірпінської ОТГ увійшли Михайлівка-Рубежівка та Козинці. А громада Бузової – дала відкоша.

Як відомо, Гостомель створює власну ОТГ, Ворзель – за підсумками відповідних процедур приєднали до Бучі, а в Коцюбинському 61% учасників громадських слухань виступили за приєднання до Києва.

Загалом, Ірпінь в основному «спеціалізується» на винищенні невідновлювальних природних ресурсів переважно під висотну забудову.

Звісно, він боїться втратити Гостомель – свого великого фінансового донора, який традиційно наповнював ірпінську міську скарбничку суттєвими коштами.

А ось назад на розвиток селища поверталися суми, катастрофічно непропорційні його внеску до спільного бюджету – за залишковим принципом.

Ситуація з несправедливим перерозподілом коштів не змінювалася десятки років, навіть не зважаючи на обурення його очільників.

Процес децентралізації підштовхнув гостомельську громаду обрати власний шлях подальшого розвитку. Одним з аргументів такого вибору є фінансовий чинник.

Інформаційна довідка свідчить, що у 2018 році з Гостомеля до бюджету м. Ірпеня надійшло 131,6 млн грн (повернулося 15,2 млн грн), у 2019-му – 165 млн грн (7,2 млн грн).

На території селища працюють ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші. Ці підприємства є серед найбільших платників податків Приірпіння.

Звісно, ірпінські чиновники поширюють власні розрахунки та обіцянки. Проте в документі гостомельська сторона надає свої відповідні пояснення.

Водночас у 2019 році до загального та спеціального фондів міського бюджету надійшло понад 1,094 млрд грн, а видатки становили більше 1,093 млрд грн. А без офіційних трансфертів доходи суто Ірпеня перевищили 586 млн грн.

Нагадаємо, що у 2018 році на 46-ій позачерговій сесії Ірпінської міської ради депутати відмовилися відпустити Гостомель у вільне політичне, соціальне та економічне “плавання”.

Щоб не втратити селище, придумали лист до Верховної Ради. Тоді у сесійній залі мало не спалахнув скандал: колишній ірпінський мер Карплюк двічі ставив питання на голосування, але депутати його не приймали.

Щоб їх «нагнути», довелося навіть оголошувати перерву в засіданні. І з третьої спроби питання протягли.

Обурена гостомельська делегація залишила сесійну залу з вигуками «Ганьба» на адресу Карплюка та ірпінських «парламентарів».

Схоже, що ситуація повторюється на 77-ій сесії ІМР, яка відбудеться 30 січня. На її розгляд знову виносяться аналогічні звернення депутатів до ВР, щоб не допустити від’єднання Гостомеля.

Ірпінь намагається переконати, що Гостомелю без нього не вижити у цьому «буремному» світі. Мовляв, селище не може бути окремою територіальною громадою з огляду на інфраструктурну неспроможність.

Серед аргументів – концентрація в Ірпені органів державної влади – міських служб, установ, організацій.

Приписали сюди й військкомат, прокуратуру, центральну міську лікарню, які територіально знаходяться у Бучі, пологовий будинок, що у Ворзелі.

І начебто водопостачання теж неможливе без Ірпеня, хоча Буча в цьому плані не відчуває особливих проблем, незважаючи на «розлучення» із сусідом.

Навіть навели у проблемному списку й автобусне сполучення між населеними пунктами. Знову ж Буча від цього не страждає. До речі, перевізник (ТОВ «Ірпінське АТП 13250») територіально знаходиться у Гостомелі.

Зі свого боку, гостомельська влада нагадує, що ще з 2015 року громада селища та майбутні члени Гостомельської ОТГ (с. Озера, Горенка і Мощун) борються за право на самовизначення в статусі об’єднаної територіальної громади.

Керівництво Гостомеля переконане, що це спонукатиме до нового імпульсу розвитку територій, завдячуючи впровадженню реформи децентралізації.

Обстоюючи економічну свободу селища, ГСР спрямувала до ІМР власне звернення. Обіцяють, що на ірпінську сесію прибуде чисельний гостомельський «десант» з правом дорадчого голосу.

The post «Палиці в колеса» фінансовому донору: Ірпінь переконує, що Гостомель без нього не виживе appeared first on Ірпінь онлайн.

139 корупційних схем, чи можливо їм протидіяти? За підрахунком модераторів конференції, чиновників з міністерств і відомств та представникі громадських організацій були присутні приблизно в рівній кількості; цікавляться наші держслужбовці антикорупційним питанням. Виступаючими було обговорено багато різних питань, але для себе я зробив декілька основних висновків: 1) Антикорупційний рух в країні є, більше чи менше розвинутий в різних сферах, проте є. І значною мірою завдяки діяльності активістів та волонтерів на різних рівнях. 2) Держава далі буде спрямовувати боротьбу з корупцією шляхом запровадження: – електронних державних послуг онлайн як для окремих громадян так і для бізнесу; – електронної відкритої звітності державних органів; – об’єднання державних електронних реєстрів та сервісів. 3) Всі корупційні схеми мають спільні риси, тому більш ефективно не ганятися за кожною схемою, а виявити спільні риси та протидіяти їм. 4) Корупція на місцевому рівні несе таку ж велику загрозу суспільству як і на державному рівні. Зокрема непрозорість фінансування і відсутність відповідальності за результати діяльності комунальних підприємств призводить до великих збитків загалом по країні. Один з виступаючих, наш земляк Дмитро Яблоновський, поставив в приклад КП “Ірпінькомунікаціясервіс”, яке було створене та здійснює збиткову діяльність без технічної й економічної доцільності. Зазначені в матеріалах конференції корупційні проблеми в розвитку громад та територій повністю стосуються ірпінського регіону.

Дмитро Яблоновський, поставив в приклад корупційної схеми КП “Ірпінькомунікаціясервіс”, яке було створене та здійснює збиткову діяльність без технічної й економічної доцільності

“Пан Калічка з Батьківщина в 2017 році виступав проти забудови заплави річки, але після того, як він став директором комунального підприємства “ІРПІНЬКОМУНІКАЦІЯСЕРВІС”, думка змінилася. В грудні 2018 він проголосував за подальшу багатоповерхову міста та заплави річки Ірпінь. В онлайні я його не знайшов, отже спитайте оффлайн, якщо зможете.Чим саме займається ІРПІНЬКОМУНІКАЦІЯСЕРВІС, яким керує пан Калічка, для мене загадка, бо його навіть немає в переліку КП на сайті ІМР. Поясність, якщо в курсі.

• ДП “ІРПІНЬКОМУНІКАЦІЯСЕРВІС” за рік купило або замовило:
• проектування та будівництва волоконно-оптичних ліній зв’язку
• Станцію кабельного телебачення
• Капітальний ремонт (400 тисяч)
• 2 авто Пежо (упс, здається, це 2 з тих самих 22, про які звітувало карплюк-ТБ!)
• Передавальну апаратура для радіотелефонії, радіотелеграфії, радіомовлення і телебачення
• Побудову телекомунікаційної мережі 180918-СКС
• Телекомунікаційне обладнання та приладдя
• Зварювальне обладнання
• та ще багато іншого

“Добробут родини Калічків покращився, але незрозуміло, чи через депутатство, чи через керівну посаду. В 2017 в родині Калічків з’явилося нове авто вартістю 472 тисячі грн. при доходах в 2017 році – 112 тисяч, а в 2016 – 63 тисячі. та за відсутності заощаджень. Щось в керівника КП погано з арифметикою…”

Конфлікт інтересів: або як ірпінський місцевий депутат від партії “Батьківщина” Артем Калічка став директором КП «Ірпінькомунікаціясервіс»

Довідка:

The post Під час антикорупційного форуму згадали корупційний кейс КП “Ірпінькомунікаціясервіс”, очолюваного депутатом Калічкою appeared first on Ірпінь онлайн.

У своєму дописі він знову торкається сумних реалій нашого міста, яке стало рекламною обгорткою для майбутніх новоселів. Заради нових висоток тут знищують невідновлювальні природні ресурси.

«В своїх петиціях ми просили зупинити багатоповерхову забудову, побудувати дитячі садки та школи і багато інших необхідних речей.

Відповідь від команди Карплюка – «взяти до відома» – такий собі бюрократичний трюк, щоб їх проігнорувати. Чому ми маємо вірити, що, ставши депутатом, Карплюк раптом нас почує?» – запитує автор.

«Шановна сусідко!

Я знаю, що ти живеш в Ірпені не так давно. Нарешті позаду хвилювання через затримку здачі будинку, шантаж забудовника із підключенням газу, води та електрики…

Здається, можна розслабитись, насолоджуватись видом лісу з вікна, ходити на природу на пікнік всією родиною на вихідних.

Але перша радість від переїзду до власного житла потрохи вщухає, з’являються нові проблеми – втома від пробок по дорозі на роботу та з роботи до Києва.

У садочок дитину обіцяють взяти, лише коли вже буде час вести її до школи. Періодично зникає вода та світло.

А ще ліс перед будинком огородили будівельним парканом. Отже, замість лісу з вікна ти спостерігатимеш за особистим життям нових сусідів.

Буду відвертий, сусідко, не так давно ми були по різні боки барикад. Я хотів заборони багатоповерхової забудови міста та збереження лісів.

Ти нервувала, що забудовник не занесе кому слід, й будівництво багатоповерхівки на місці лісу, в якій ти купила квартиру, вчергове зупиниться.

Але тепер ми сусіди. І в нас спільні проблеми з пробками, садочками та школами, якістю комунальних послуг.

Я знаю, що ти плануєш голосувати за Карплюка. Саме через його розповіді про перспективи Ірпеня ви й вирішили з чоловіком купити тут квартиру.

Але реальність дещо відрізняється від фотографій у буклетах забудовників. Зараз ті самі фотографії ти вже бачиш у агітці Карплюка.

Ти хочеш голосувати за Карплюка, але чи відповідає обгортка змісту? Обгортка, яка була створена, щоб продавати більше квартир, а не для того, щоб зробити комфортним життя мешканців міста.

Чи почне працювати Карплюк задля інтересів мешканців, коли до того працював лише задля залучення покупців житла в новобудовах?

Чи буде інвестувати в інфраструктуру мікрорайонів, у яких вже немає де будувати?

У багатьох місцях забудова такої щільності, що там вже немає місця ані для лікарні, ані для школи, ані для садка.

В своїх петиціях ми просили зупинити багатоповерхову забудову, побудувати дитячі садки та школи і багато інших необхідних речей.

Відповідь від команди Карплюка – «взяти до відома» – такий собі бюрократичний трюк, щоб їх проігнорувати.

Чому ми маємо вірити, що, ставши депутатом, Карплюк раптом нас почує?

Чи можна очікувати, що почне чути після потоку відвертого хамства в бік всіх, хто з ним не згоден, під час сесій міськради?

Я поважаю твоє право вибору і не буду агітувати за свого кандидата. Але прошу тебе витратити трохи часу та вибрати із 35-ти кандидатів не того, хто краде, але “щось” робить, а справді достойного.

Бо це “щось” не для нас із тобою, а лише декорація для залучення нових покупців квартир в ірпінських довгобудах.

Нехай наші з тобою голоси не будуть вчергове взяті “до відома”, а стануть поштовхом до реальних позитивних змін».

The post Дмитро Яблоновський: «Нехай наші голоси не будуть взяті командою Карплюка “до відома”, а стануть поштовхом до реальних позитивних змін» appeared first on Ірпінь онлайн.

Ця проблема зачепила тисячи ірпінських родин, діти в яких позбавлені змоги отримувати якісну освіту. А також це головний біль ірпінських вчителів, які мають набагато більші навантаження ніж в інших регіонах. Як їм працювати в класах в коридорах з 40-46 учнями, в дві зміни?

Самовідставлений екс-мер Карплюк у відповідь на обурення ірпінських жителів такими показниками в оруеловських традиціях почав запевняти, що низькі витрати на учнів, це добре, бо, ніби-то засвідчує “ефективне” господарювання. Та вкотре проблему переповненості шкіл маніпулятивно пов’язав з 800 дітьми переселенців з Донеччини і Луганщини. При цьому чомусь замовчав, що на понад 1 млн. квадратних метрів збудованих за оcтанні кілька років в Ірпені багатоповерхівок банально не передбачили належну соціальну інфраструктуру. Оскільки значна частина нинішніх депутатів і є тими самими забудовниками, висновки зрозумілі.

Дмитро Яблоновський: “Поки Карплюк розповідає про покращення освіти в Ірпені, пропоную продовжити аналіз статистики…

• Створювати комфортні умови праці та наймати додаткових вчителів
• Будувати нові школи, а не додаткові корпуси і не нову школу в заплаві. Будувати школи там, де їх не вистачає – в місцях щільної нової забудови. Вони мають бути в пішохідній доступності для дітей
• Замість витрачання коштів громади на платний комунальний ліцей направити їх на покращення якості навчання в звичайних школах.

https://www.minfin.gov.ua/news/aspekti-roboti/dashbord-analiz-efektyvnosti-vydatkiv-na-zahalnu-seredniu-osvitu?fbclid=IwAR14lKaWcdA7fd-F-6x9IHa9a0Aa1Dlgd_d6QzaBoy3pPjuZf6kR_oDiQN4

Довідково:

Дмитро Яблоновський – заступник директора Центру економічної стратегії, фінансовий аналітик.  Працює в групі досліджень у сфері політики державної власності, зокрема, приватизації, конкуренції та монополій. Житель Ірпеня

The post Дмитро Яблоновський: “В Ірпені на одного вчителя в середньому припадає 13 учнів. В середньому по Україні – 9” appeared first on Ірпінь онлайн.