У циклі матеріалів про формування карплюківської влади в Ірпені Євгенія Ростолопа розписує мережу впливу, вибудувану екс-мером Карплюком. Зокрема як «благодійність» стала інструментом політики і пропаганди.

Стратегію він розробляв на роки вперед, щоб утворити вертикаль тотального контролю. І не лише через посади, а й фонди, медіа, «потрібні» громадські організації та зручні для нього «нові обличчя».

Одним із її інструментів став «Фонд громади Приірпіння», який очолювала Попсуй (Сайферс). Під брендом благодійності фактично контролювали інформаційні та грошові потоки, політичні кадри.

У 2015 році фонд заснував ІА «АйТіВі», яке згодом стало основним підрядником Ірпінської міської ради. Цю власність із Попсуй переоформили на забудовника Оверка, а потім – на дружину Карплюка. Фірма «видоювала» з ІМР та комунальників мільйонні кошти.

«Та суть була не в людях, а в системі. «Нові обличчя» – це не про новизну, не про політичну альтернативу. Це про змінні фасади сталого механізму впливу», – переконана Ростолопа.

Бо за ними все одно стояли старі схеми – вертикаль підконтрольних ГО, «благодійних» фондів, ЗМІ, тендерів і кадрових призначень. Структура працювала незалежно від ідеології та обставин.

У 2016-му СБУ проводила обшук у підозрюваного, який готував теракт на території Херсонщини у змові з представником загальноросійської організації «НАШІ» – прикриття для підривної діяльності рашистів в Україні.

Вилучили понад 30 кг вибухівки, гранати, електродетонатори. А ще договір про благодійну допомогу, укладений із «Фондом громади Приірпіння». Даний факт зафіксовано в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва. Це був перший тривожний сигнал.

А в 2017 році, коли під час обшуку в будівлі Ірпінської міської ради знайшли повний пакет документів згаданого фонду: установчі документи, банківські виписки, фінансові накази, ордери, внутрішні протоколи.

У тій же кімнаті виявили документи ГО «Європейська асамблея жінок-депутатів», співзасновницею якої також була Попсуй. Обшук відбувся на підставі ухвали Обухівського районного суду.

Це вже ланцюг подій: фігурування фонду в справі про підготовку теракту та знаходження його документів у ІМР, де їм точно не місце.

Наразі, коли і Херсон, й Ірпінь перебували в окупації, коли у цих містах гинули люди, – ми інакше сприймаємо слова «теракт», «вибухівка», «інформаційна мережа». Як і те, що договір ірпінського «благодійного» фонду знайшли серед доказів у справі, де йшлося про замах на масове вбивство українців.

«Це не доведення провини. Це – дзеркало, в якому ми бачимо, наскільки небезпечною може бути безконтрольна влада. І наскільки глибоко можуть вкоренитися зв’язки», – констатує громадська діячка.

І додає, що Карплюк будував свою систему так, щоб залишатися при владі за будь-яких обставин, навіть перебуваючи у тіні й усадивши у мерське крісло своїх «фунтів». Йому не була важлива ідеологія – лише інструменти.

Він формував структуру, яка могла б працювати з будь-якою політичною силою, незалежно від її справжньої суті. У центрі – не партія, не програма, не відповідальність, а контроль.

Після пережитої часткової окупації Ірпеня, численних жертв по-іншому сприймаємо різні речі. Згадуються і депутатський новообличчівський торт для російського шоу, і рашистський гімн на сесії ІМР.

Тому систему впливу, яка була створена в Ірпені та певним чином дотична до осіб, причетних до підривної діяльності, не можна залишати без уваги.

«Я не висуваю звинувачень. Я даю посилання на офіційні документи, з яких кожен може зробити власні висновки. Якщо спецслужби в 2016 році щось пропустили – зараз саме той час, щоби повернутися до цих питань із новим баченням.

Це – не про помсту. Це – про пам’ять. І про відповідальність перед громадою, яка заплатила за спокій надто високу ціну», – підсумовує Ростолопа.

The post «Фонд громади Приірпіння» і теракти: «благодійність» як інструмент політики Карплюка appeared first on Ірпінь онлайн.

За різними оцінками, депутат Ірпінської міської ради від «Нових облич» Андрій Помазан, будучи одночасно сільським головою Михайлівки-Рубежівки і власником багатьох комерційних структур, «нацарював» від 60 до 100 га громадських земель.

Про це говорить радник ірпінського міського голови Валерій Степанюк, додаючи, що з них на 22 га справа вже перебуває в обласній прокуратурі.

«Прихватити її вдалося завдяки державному акту, для отримання якого Помазан надав недостовірні факти. І до решти вкраденого ним у своїх сусідів-односельчан також черга дійде.

Якщо, звичайно, вони не повернуть собі владу та не сховають кінці у воду. І до цього та публіка прагнутиме усіма фібрами своїх продажних душ. Ми ще такі викрутаси побачимо – навіть не сумнівайтеся.

Я завжди дивувався таким людям: обікрав усю Рубежівку з околицями і не цурається людям в очі дивитися. А ви б почули, як на сесіях щиро обурюється «зарплатному скандалу».

До Голлівуда, звичайно, не дотягує. Але в якомусь районному циганському театрі був би першою зіркою – примадонном», – іронізує Степанюк.

Відомо, що Помазан фактично був активним ініціатором приєднання села Михайлівка-Рубежівка до Ірпеня у рамках децентралізації. Наприкінці 2018 року пройшло громадське обговорення щодо цього питання.

На цьому заході зареєструвалися 78 громадян, 76 – проголосували «за», 2 – «утрималися», а загальна кількість населення населеного пункту сягала 5 тисяч. 

Зазначалося, що місцева громада йшла до цього не один рік. Відбувалися громадські слухання, різні опитування. І пристрасті, які вирували раніше, вже встигли загаснути.

Люди начебто обрали прийнятний компроміс. А це наближеність до інфраструктури. Багатьох, у першу чергу, хвилює доступність до отримання медичних, адміністративних, комунальних послуг тощо.

Водночас для Ірпеня, яким тоді керували Володимир Карплюк та потім його «фунтиха» Анастасія Попсуй (Сайферс), Михайлівка-Рубежівка була ласим шматком земель (350 га), які, швидше за все, збиралися пустити переважно під забудову.

6 грудня на сесії Михайлівсько-Рубежівської сільської ради депутати погодили приєднання свого села до Ірпеня. Голосування пройшли у бурхливому режимі, під контролем тітушок. Після голосування місцеві жителі влаштували Помазану та депутатам, які ухвалили рішення, коридор ганьби.

Перебуваючи на посаді сільського голови, останній виділяв земельні ділянки своїм бізнес-партнерам, водночас відмовляв багатодітним, учасникам АТО. Сам він перекладав за це відповідальність на земельну комісію.

Журналісти з’ясували, що Віктор Івашечкін без проблем отримав у селі ділянку на 2 га. Він виявився одним із засновників ОК «СТ «Хаус Груп Лідер».

Ще один співзасновник цього обслуговуючого кооперативу Дмитро Коваль також став власником ділянки в Михайлівці-Рубежівці. Третім співзасновником був вказаний сам Помазан. 

Саме за його сприяння, жителі міста Кам’янське на Дніпропетровщині отримали земельні ділянки в Михайлівці-Рубежівці, на відміну він багатодітних сімей, фермерів, військових, які тоді тут проживали.

Проти Помазана у 2020 році прокуратура навіть відкривала кримінальне провадження за фактом зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Простіше кажучи – за дерибан землі. Але, як бачимо, тоді все зійшло з рук.

Наразі згадана особа «розважається», подаючи безглузді запити до Ірпінської міської ради, щоб паралізувати її роботу. На пару із новообличчівцем Дмитром Чавою вони за 5 місяців з початку поточного року «настрочили» 287 запитів із 407 узагалі надісланих.

Це понад 70% від усіх, що були спрямовані до ІМР. Для порівняння, за 2023-й до Ірпінського ЦНАПу надійшов 431 запит на отримання публічної інформації.

Вимагають, приміром, надати копії всіх наказів про призначення працівників земельного та інформаційного відділів, інших служб, роздруківки усіх стенограм нарад міського голови тощо.

Прикро, що тилові пацюки нахабно зосереджують у власних руках сотні гектарів землі, які повиводили із комунальної власності, фактично спустошивши навіть землі запасу. А мужнім воїнам, які повертатимуться з війни чи родичам тих, хто загинув, не «світить» навіть ділянка на декілька соток?

The post Магнат від «Нових облич»: колишній сільський голова Михайлівки-Рубежівки Помазан «нацарював» до 100 га земель громади appeared first on Ірпінь онлайн.

Ми уже розповідали, що в Ірпені фактично «поряд» із парком «Дубки» зводять приватний будинок. Його спорудження викликало помітний резонанс у нашій громаді, адже територію, де ведеться будівництво, традиційно сприймали як частину цієї зеленої зони.

У різних соціальних мережах та ЗМІ поширили інформацію, що тут буде розташований контактний зоопарк. Це викликало хвилю обурення, зокрема й з боку зооактивістів та інших небайдужих жителів нашого регіону.

Натомість керівництво КП «Управління благоустрою міста» ці чутки спростувало, зазначивши, що місце, де ведеться будівництво, – це приватна ділянка.

За документами це дійсно так. Наприклад, Антон Мирончук та Ольга Куровська теж стали щасливими власниками ділянок, які «прилягають» до парку «Дубки». Ці особи пов’язані із колишнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком («Нові обличчя»).

Водночас Валерій Степанюк – радник чинного ірпінського міського голови Олександра Маркушина – розкрив схему афери, за якою «шматували» зелену зону.

Отже, свого часу Карплюк у своєму відео говорив, що парк «Дубки» – це був «перший виклик» для його команди, яка дорвалася до влади в Ірпені.

Мовляв, коли почали його реконструювати, зіткнулися із серйозною проблемою: частина території посеред парку була приватизована і належала приватним особам. А потім з лукавою усмішкою додає: «Я радий, що ми з цим справилися».

За документами, які оприлюднив Степанюк, понад 3,7 га території, яка пізніше отримає статус парку, в 2003 році передали в оренду Т. Стародубцевій для обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

А через 7 років, за головування в Ірпені Олега Бондаря, територію, яку орендувала згадана особа, повернули до земель запасу міста. Мотивували тим, що термін оренди скінчився, об’єкти нерухомості на ділянці зруйновані, за цільовим призначенням земля не використовується.

«Ніяких інших приватних володінь на території, яка ще не була обізвана парком «Дубки», документально підтвердити не вдалося», – підкреслює Степанюк. Отже, висновок: Карплюк просто збрехав!

Виявляється, що 15 вересня 2016 року на 21-ій сесії Ірпінської міської ради, за мерства останнього, затвердили технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ІМР по вул. Соборна, 173.

Ці понад 3,7 га комунальної землі, призначення якої – будівництво й обслуговування об’єктів рекреації, – «порізали» на шість частин. Більше 3,3 га віддали під облаштування парку «Дубки». Ще дві ділянки на цій же сесії передали громадянам під дачі.

За «дивним» збігом обставин земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 3210900000:01:032:0519 отримала Ольга Олександрівна Торбас. А зараз – це власність Антона Мирончука.

Як виявилося, жінка з таким прізвищем пов’язана бізнесом з цим скандальним забудовником. Так, їй належить 5% ТОВ «Орлан пром буд», із бенефіціарних власників якого видалили Мирончука та його матір – Тетяну Грищенко, а також ТОВ «Орлан-інвест груп».

Окрім того, вона видалена із засновників обслуговуючого кооперативу ЖБК «Кампа-парк», пов’язаного зі знищенням Мирончуком у Бучі території унікального дубово-грабового лісу під будівництво висоток. Цю землю й досі намагаються повернути громаді, щоб створити там парк-пам’ятку.

Ще одним із нових власників ділянки площею 0,1 га був Максим Болжаларський. Особа з таким незвичним прізвищем свого часу замінила Мирончука на посаді керівника ПП «Інженерно-будівельний центр «Споруда».

Усі згадані документи про передачу землі на сесії завізовані Карплюком як ірпінським міським головою. Тому знову згадуються ті його слова про те, що вони «з цим справилися» – тобто відтяпали 0,5 га від зеленої зони у приватну власність?

Щодо решти ділянок, то їх «пустили з молотка» через два роки, коли до влади прийшла його наступниця – Анастасія Попсуй (Сайферс), яка після «втечі» Карплюка з посади очолила Ірпінь. Там у документах фігурують уже її підписи. Але ж ми пам’ятаємо, хто у нас «тіньовий мер»…

«По афері з громадською землею уже готуються документи до правоохоронних органів, щоб насправді повернути те, що належить громаді. Найцікавіше ще попереду. І ці 0,5 га вам здадуться дитячою забавкою перед дорослими іграми», – підсумував Степанюк.

The post Брехня Карплюка про «Дубки»: ділянки в парку «нарізали» за каденції екс-мера Ірпеня appeared first on Ірпінь онлайн.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав депутат Ірпінської міської ради Артем Гурін («Батьківщина»). Він закликає усіх небайдужих оглянути майданчики, на яких граються діти, аби виявити зламані конструкції, елементи, які можуть травмувати.

Жахлива подія сталася в Ірпені на ігровому дитячому майданчику в парку «Дубки». Про травмування дитини її матір повідомила на гарячу лінію муніципальної варти.

Інспектори, які прибули на місце події, виявили певні ігрові елементи дитячого майданчика, які перебували у несправному стані.

Як наслідок – дитина втратила частину пальця. Прикро, але намагання небайдужих жителів міста зберегти ампутовану внаслідок травми часточку тіла виявилися марними.

У своєму дописі Гурін зазначає, що з міського бюджету Ірпеня на обстеження, реконструкцію та догляд за дитячими майданчиками виділяються чималі кошти.

Керівник КП «Управління благоустрою міста» Катерина Пасюк навіть звітувала, що усі вони цілком безпечні для перебування дітей. Але це, як виявилося, не відповідає дійсності.

«Тому прошу вас, в першу чергу, бути обережними та оглянути майданчики, на яких граються ваші діти, на предмет зламаних конструкцій та травматичних елементів. Фото або відео прошу прислати мені за цим номером у будь-який месенджер 0968573101», – додає депутат.

Відомо, що Пасюк раніше була обрана секретарем сільської ради у Михайлівці-Рубежівці. Це село «тіньовому меру» Ірпеня Володимиру Карплюку вдалося приєднати до Ірпінської територіальної громади за допомогою своєї ставлениці – в.о. міського голови – секретаря ІМР Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Сайферс) та новообличчівського оточення.

У 2018 році на сесії Михайлівсько-Рубежівської сільської ради депутати погодили приєднання свого села до Ірпеня. Голосування відбувалося у бурхливому режимі – з коридором ганьби для тих, хто «протягнув» це рішення.

Саме сесійне засідання проводили у кабінеті сільського голови Андрія Помазана, який не вмістив усіх бажаючих потрапити на сесію. Швидше за все, це зробили свідомо, щоб запустити всередину лише «своїх», а «чужих» просто не пропускали тітушки.

Ціна приєднання – землі сільськогосподарського призначення, які за допомогою напрацьованих схем можна вивести під багатоповерхову чи іншу забудову.

Згодом Пасюк стала старостою приєднаної до Ірпеня Михайлівки-Рубежівки, а в 2023-му її призначили керівницею КП «Управління благоустрою міста».

Також вона є депутатом Ірпінської міської ради від партії «Нові обличчя», у лавах якої слухняно голосує за питання, які «протягують» на сесіях її партійні боси.

The post Травма на майданчику: в Ірпені дитина втратила частину пальця appeared first on Ірпінь онлайн.

Свого часу фахівці попереджали, що забудова заплави р. Ірпінь, зокрема й 10- та 16-поверховими будинками, завдасть шкоди навколишньому середовищу, а також несе небезпеку для жителів міста і потенційних новоселів. Можливе навіть виникнення екологічної катастрофи, яка зачепить не лише наш регіон.

Але бізнесінтереси корумпованих чиновників та їхніх забудовних партнерів переважили здоровий глузд. Окрім висоток, запланували ще й створення котеджного містечка фактично на болоті. Їм байдуже до майбутнього Ірпеня, головне – це нажива.

Наразі ми бачимо, як стрімкий потік води почав руйнувати ірпінську набережну, яку почали облаштовувати за часів мерства “фунтихи” Володимира Карплюка – Анастасії Попсуй (Сайферс). Але назвали все ж “набережною Карплюка”. Основні роботи «довірили» фірмі Сергія Пащинського – МПП «СТК «СОНА».

Бізнесмен тоді був членом виконкому Ірпінської міської ради. Водночас його син Олександр – і на той час, і зараз – депутат ІМР від партії «Нові обличчя». А теща останнього – заступниця ірпінського міського голови Лідія Михальченко.

Унаслідок облаштування набережної відбулося виторфовування заплави та засипання її будівельним непотребом. Як відомо, торф – це природна губка, яка всотує воду й частково утримує її. Глибина його залягання – від 1 до 6 м.

Торфовища – це особливо цінні землі. Тому змінювати їх цільове призначення може лише Верховна Рада України. Але породу вибрали та вивезли, тобто фактично вкрали, збагатившись і на цьому.

Також забудовники, окрім крадіжки торфу, фактично зруйнували меліораційну систему заплави р. Ірпінь, а в деяких випадках прорили власні канали, щоб відвести воду від своїх новобудов. Варварське втручання у природний ареал робить важкопрогнозованим рух підземних вод.

Цієї весни після рясних дощів відбулися часткові затоплення заплавних земель, зокрема й набережної. Підтопило також деякі присадибні ділянки місцевих жителів, вода стоїть, приміром, у погребах, приямках для свердловин, низинах місцевості.

На р. Ірпінь створено систему шлюзів, яка регулює рівень води не лише у річці, а й фактично на землях заплави. Логічно, що забудовники зацікавлені якнайшвидше скинути зайву рідину. Адже зараз, наприклад, бачимо повністю залиті котловани новобудов котеджного містечка, яке вирішив будувати Карплюк та його бізнеспартнери.

Раніше вода розливалася по заплаві, де й відстоювалася. Частину всотувало торфовище, частина випаровувалася, поступово все природним шляхом приходило у норму.

Прискорене скидання води у шлюзах призводить до затоплення місцевості, яка знаходиться нижче за течією. Як відомо, рівень р. Ірпінь – нижче рівня Київського водосховища. Тому воду з неї доводилося перекачувати до нього, щоб запобігти підтопленням.

Відомо, що набережну затоплює уже не вперше. І це відбувається після рясних злив. Водночас раніше кожні 10 років вода щедро заливала заплаву після весняної повені.

Якщо низка факторів складеться в одне ціле, то це може закінчитися екологічною катастрофою. Можливо, й з руйнуванням новобудов. Не хотілося б, щоб потім новосели кумкали на заплаві разом із жабами.

The post Нове русло: річка Ірпінь руйнує «набережну Карплюка» appeared first on Ірпінь онлайн.

Якщо розпочнеться досудове розслідування у цій справі, вважає адвокат Віталій Купрій, то це спрятиме тому, що в Ірпені нарешті дотримуватимуться визначеного законом порядку проведення сесій міськради.

Ще на першій установчій сесії ІМР, коли міський голова та депутати набули своїх повноважень, у новоспеченого мера Ірпеня Маркушина не було законного права продовжувати розглядати порядок денний, нав’язувати його, протискати певні рішення.

За законами про місцеве самоврядування, статус депутатів місцевих рад, доступ громадян до публічної інформації сесійна документація мала бути заздалегідь офіційно оприлюднена – за 10 днів до проведення сесії.

У невідкладних випадках сесійне засідання проводиться з повідомленням депутатам та громадськості за один день, але не в день сесії.

На цьому на 1-ій сесії наполягала низка ірпінських депутатів, зокрема Ярослав Куц («Європейська Солідарність»). Але Маркушин, як головуючий, відмовився на це реагувати.

Такі дії є складом кримінального правопорушення (проступку) – невиконання законних вимог депутата, перешкоджання його діяльності (ст. 351 ККУ), зловживання владою (ст. 364). Маркушин закон порушив, тому має за це відповідати, вважає адвокат.

Суддя Карабаза задовольнила скаргу Купрія, щоб правоохоронці внесли відомості про це кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і поліція почала вивчати згадані обставини.

Сподіваємося, що Маркушин отримає відповідний вирок суду. Можливо, не позбавлення волі, бо у даному випадку – не такі тяжкі обставини.

Але навіть якщо буде штраф – то це вже підстава для позбавлення міського голови повноважень.

Це має відкрити очі Маркушину та новообличчівським, провладним депутатам, що не можна продовжувати порушувати закон, треба гласно вести пленарні засідання, завчасно оприлюднювати сесійні документи.

Адже і в народних обранців, і в громадськості є право впливати на прийняття рішень, як це передбачено в демократичному суспільстві.

На ірпінських чиновників уповноважений з прав людини неодноразово направляв протоколи до Ірпінського міського суду для притягнення їх до адміністративної відповідальності за невчасне оприлюднення та ненадання публічної інформації.

Це стосується і «біглого» мера Ірпеня Володимира Карплюка, і секретарів ради Юрія Денисенка, Анастасії Попсуй, Андрія Літвинова.

Але суди постійно затягувалися, справи закривалися, бо закінчувалися терміни притягнення до відповідальності.

Хіба що Попсуй визнали винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-3 КУпАП за те, що вона вчасно не забезпечила оприлюднення наборів відкритих даних, які стосуються усіх розпорядників інформації Ірпінської міської ради.

The post Маркушина – до відповідальності: новоспечений мер Ірпеня порушив закон appeared first on Ірпінь онлайн.

Фестиваль #Мамадвіж, що відбувся в Ірпені в жовтні 2019 року. На афіші, яку публікували перед заходом, серед організаторів були вказані івент-агентство “Двіж”, Ірпінська міська рада та команда “Нових облич”. 

Проте, у своєму відеозверненні організатори заходу з івент-агентства заявили, що саме вони самостійно шукали учасників фестивалю, використовували особисті кошти, самостійно оплачуючи технічних спеціалістів та реквізит. Як доказ, вони прикріпили у відео скріншоти листувань та деякі узгодження щодо організації заходу, а також відгуки учасників.

Варто зазначити, що у своєму звіті Попсуй не вказала організаторів жодного заходу, які з невідомих причин внесла як свої досягнення.

Нагадаємо, що нещодавно про присвоєння власних ініціатив “Новими обличчями” заявив Андрій Страховський, який покинув партію Володимира Карплюка в липні.В роздаткових матеріалах, які поширювались на території 5-го округу в Ірпені з’явилась інформація про роботу команди “Нових облич”. Серед задекларованих пунктів виявились і особисто профінансовані Андрієм Страховським елементи благоустрою. 

The post Анастасія Попсуй присвоїла для депутатського звіту чужий захід appeared first on Ірпінь онлайн.

Свого часу Ірпінська міська рада змінила цільове призначення згаданих ділянок з будівництва та обслуговування будівель громадських і релігійних організацій під висотки.

Містобудівні умови та обмеження видали Артему Томіну. Незаконна новобудова по вул. Чехова, 1-а в Ірпені (UTLANDIA) «виросла» із 5 поверхів до 10-ти.

Спорудження ведеться у межах приватного сектора, практично впритул до будинків місцевих жителів.

Забудовник свого часу не допустив на свій об’єкт посадовців Держархбудконтролю.

Згідно зі ст. 188-42 КУпАП за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів ДАБК та нагляду було накладено відповідний штраф.

У листопаді Департамент Держархбудінспекції у Київській області зупинив підготовчі та будівельні роботи на трьох резонансних об’єктах нашої області — ЖК «Ютландія», «Синергія Сіті», «Авіатор».

Ірпінський міський суд наклав арешт на земельні ділянки, на яких зводять ЖК «Ютландія». Але, незважаючи на це, будівельні роботи на об’єкті не припинялися.

Підставою стало клопотання слідчого СВ Ірпінського відділу поліції за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 (самоправство) ККУ.

Проте у січні 2020-го у суді арешт зняли. Громаду потерпілою не визнали. Начебто Томін усунув усі недоліки, визначені ДАБІ. Водночас розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних із цим будівництвом, триває.

27 липня журналісти ІА «Погляд» проінспектували будівельний майданчик «Ютландії». Працівники ведуть активні роботи, підключають до них баштовий кран.

Для жителів приватних будинків, що розташовані поруч із величезною новобудовою, нормальне життя фактично закінчилося. 10-поверхова споруда перекрила огляд, затуляє сонце.

Зараз стоїть постійний шум, летить пилюка. Вікна доводиться закривати, щоб не чути гулу та не дихати будівельним непотребом. А неподалік живуть родини з маленькими дітьми.

Мешканець садиби по вул. Українська Олег Живиця, навпроти якої зводять висотку, передає свої «вітання» ірпінській новообличчівській владі.

Будівництво «Ютландії» триває за каденції в.о. міського голови – секретаря ради Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) та Андрія Літвинова.

Це яскравий приклад децентралізації по-ірпінськи, коли тимчасові карплюківські маріонетки не бачать явних порушень закону. А на засіданнях виконкому обіцяють, що слідкуватимуть за дотриманням його норм.

І навіть скасовують деяким забудовникам надані своєю ж службою містобудівні документи, переводячи вирішення питання у судову площину. Але це фактично передвиборчий піар та затягування часу.

The post «Ютландія» – «пам’ятник» діянням карплюківської влади в Ірпені appeared first on Ірпінь онлайн.

Питання щодо перетворення заказника на парк виносять на розгляд 82-ї сесії Ірпінської міської ради, що запланована на 25 червня.

Дослівно це «Про надання дозволу КП «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення (парк «Мужеловський») в м. Ірпінь по вул. Давидчука».

Можливо, більш детально розписано в проєкті рішення, але документ не оприлюднений на офіційному сайті ІМР, що є порушенням закону. В даному випадку це викликає недовіру до ірпінської влади та підозру в махінаціях.

Її представники вже неодноразово це доводили. Адже за збереження заказника між ними та громадою точилася запекла боротьба.

Влада хотіла розподілити заповідну територію під медичну клініку. Проте мутні схеми ірпінських дерибанників насторожили місцевих жителів.

На сесії Ірпінської міської ради депутати новообличчівської більшості проігнорували 850 підписів населення на захист згаданої зеленої зони.

Територія заказника перевищує 4 га. Люди підрахували, що тут росте 610 дерев, переважно вікові дуби та сосни.

Чиновники запевняли, що тут хочуть за американським проектом створити клінічний центр, максимальна забудова під його приміщення – 10 соток. Решта території, мовляв, зостанеться рекреаційною зоною.

Але фактично це лише половина із 4 га загальної території, бо ще частина землі закріплена за свердловинами, під які передбачена охоронна зона.

Їх пробурили начебто для покращення водопостачання приватного сектора цього району.

Громадський актив вирушив на прийом до тодішньої в.о. міського голови – секретарки ради Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька).

Вона та перший заступник міського голови Олександр Маркушин намагалися вішати людям на вуха локшину. Мовляв, зустрічалися із жителями згаданого мікрорайону і вони не заперечують проти клініки.

Але притиснута реальними фактами та підписами населення на захист зеленої зони, посадовиця втекла від присутніх, залишивши «віддуватися» Маркушина.

Під тиском громади ірпінська влада пішла на поступки. І «Мужеловський» вдалося зберегти як рекреаційну зону.

Під прикриттям покращення водопостачання приватного сектора у заказнику бурять свердловини. Чергова спроба це зробити викликала протест громади, оскільки роботи проводили незаконно – документи не оформили належним чином.

Тепер на сесії хочуть ухвалити незрозуміле рішення – будівництво та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення. І «Мужеловський» фігурує як парк.

За визначенням, ландшафтний заказник – це природно-заповідна територія, яку створюють заради забезпечення охорони всього природного комплексу, що на ній розташований.

Задля збереження його ландшафту зберігають усі компоненти, від яких він залежить: рельєф, геологічну основу, флору та фауну, гідрологічні об’єкти тощо.

Небайдужа громада виступає проти втручання чиновників у природне середовище. Адже в Ірпені у рекреаційних зонах «тулять» бізнес, максимально ущільнюючи простір для відпочинку.

Водночас парки та сквери щедро «уплитковують», списуючи пайову участь забудовників, у основному наближених до тимчасової ірпінської влади. На це витрачають десятки мільйонів бюджетних коштів.

The post Заказник чи парк: захисників «Мужеловського» в Ірпені насторожили «об’єкти рекреаційного призначення» appeared first on Ірпінь онлайн.

Курс на приєднання села до Ірпеня Помазан уже взяв давно. В офіційному плані це мотивують територіальною близькістю населених пунктів, що робить доступність селян до медичних, адміністративних послуг.

Заради «спрощення» цього шляху вдалися до звичних для Ірпеня методів, де потрібні рішення «протягують» за допомогою найнятих тітушок.

3 грудня 2018 року в Михайлівці-Рубежівці пройшло громадське обговорення щодо добровільного приєднання до територіальної громади Ірпеня.

Зареєструвалося 78 осіб, 76 — проголосували «за», 2 – «утрималися», а загальна кількість населення села сягає 5 тисяч.

6 грудня на сесії Михайлівсько-Рубежівської сільської ради депутати погодили приєднання свого села до Ірпеня. Голосування пройшли у бурхливому режимі. У небайдужих селян виникли запитання до своїх обранців.

Саме засідання проводилося у кабінеті сільського голови, який не зміг вмістити усіх бажаючих. На вході вишикувалися молодики спортивної зовнішності, які запускали у середину тих, кого потрібно.

Враховуючи ірпінський досвід шаленого знищення невідновлюваних природних ресурсів під забудовою, ймовірно, Ірпеню потрібні сільські землі переважно для зведення висоток.

Частину з них, що знаходяться у заплаві р. Ірпінь, уже забудовують, нехтуючи норми закону (ЖК «Синергія сіті»). Ірпінські депутати, перевищивши свої повноваження, розпорядилися ними на власний розсуд. І цінні сільськогосподарські землі перевели під висотну забудову.

Ймовірно, так ж доля очікує й рубежівські. Напрацьована схема проглядається з виділенням цілих гектарів «сірим» особам, яких у селі ніхто не знає.

Місцевий житель Михайло Войцех розповів, що ділянка площею 2 га опинилася у власності такого собі Віктора Івашечкіна. Ця особа проживає у м. Кам’янське, що в Дніпропетровській області.

Він, його земляк зі згаданого міста Дмитро Коваль та Помазан – засновники ОК «Садове товариство Хаус Груп Лідер».

Цей обслуговуючий кооператив займається будівництвом та ремонтом житлових будинків під ключ.

«У нашому селі є така проблема: багато його жителів не можуть отримати землю, дехто навіть змушений відстоювати своє право у суді. А якщо комусь й виділяють ділянку, то вона знаходиться далеко від проведених комунікацій.

Територія, яка дісталася Івашечкіну, розташована найближче до Києва. І поряд з нею є електромережа.

Проведення струму на ділянки, які знаходяться за 300 м від мереж електропостачання, потребує величезних коштів. Вартість лише проєкту – від 400 тис. грн.

Отже, на цих 2 га уже зараз можна без особливих проблем розпочинати якийсь бізнес чи будівництво. Хоча ділянка – сільськогосподарського призначення», – пояснює Войцех.

Оскільки Івашечкін займається спорудженням та обслуговуванням будинків, то, можливо, на цій ділянці розгорнуть багатоквартирну забудову.

За Генпланом розвитку м. Ірпеня передбачалося будувати дорогу, що скоротить відстань від Михайлівки-Рубежівки до Києва для транспортних засобів.

Можливо, вона проляже через Романівський міст. Є загроза, що саме згадані території серед найперших можуть пустити під багатоповерхову забудову.

«Окрім того, Івашечкін отримав землю під дачу – поряд із ділянкою Помазана. Що це за особа – наразі невідомо. Чи узагалі він хоча б перебував на території Михайлівки-Рубежівки? З нашого села про нього ніхто нічого не знає.

Щодо можливості отримати землю громадянами 26 січня я робив запит через Держгеокадастр щодо наявності вільних ділянок у Михайлівці-Рубежівці.

Мені відповіли, що у селі проводять інвентаризацію землі. Тому на даний час її нікому не виділяють під забудову, ведення сільського господарства чи для іншого призначення.

Водночас на кадастровій карті знайшов ділянку, яку розпочали оформляти після дозволу на розробку землеустрою за 28 січня. То сільська рада ввела мене в оману?» – ставить риторичне запитання Войцех.

The post Помазан – земельний дерибан: мутні схеми під висотну забудову Михайлівки-Рубежівки appeared first on Ірпінь онлайн.