Вранці 22 червня 1941 року для десятків мільйонів українців розпочалася кривава боротьба з фашистами, які вторглися до України.
Червона Армія за роки війни втратила 6,3 млн людей убитими і померлими від поранень; 555 тис. померлих від хвороб, загиблих в результаті подій, засуджених до розстрілу; 4,5 млн потрапили в полон і зникли безвісти. Загальні демографічні втрати — 26,6 млн осіб. З них втрати України – 10 млн. людей.
У Приірпінні гітлерівці спочатку окупували Гостомель — 19 серпня, потім Ворзель і Бучу – 23-го, а Ірпінь – 24-го. На розі вул. Пушкінська та Лисенка в Ірпені був табір, де утримували військовополонених і цивільних осіб.
Полонених примушували працювати на торфорозробках упродовж 16 годин на добу, незважаючи на погодні умови. Щодня помирало від 5 до 12 осіб. Однак місцеве населення не корилося окупантам — на Київщині було створено рух опору. Статистика свідчить, що на території Приірпіння у 1942—1943 роках діяли підпільні групи.
Підпільниками було налагоджено зв’язок з партизанами – Київським (командир Я. Кузнець), Бородянським (А. Петров) загонами та загоном ім. Міжнародного юнацького дня (Г. Голець). Вони поширювали листівки, забезпечували партизанів харчами, одягом, зброєю, брали участь у диверсіях – підривали мости через річки Ірпінь та Буча, пускали під укіс ворожі ешелони, поповнювали особовий склад загонів бійцями.
За такий зв’язок із партизанськими формуваннями у жовтні 1943 року фашистами було спалено хутір Любка, що поблизу Романівки, а також страчено його жителів.
Ми завжди маємо пам’ятати ці жахіття війни. На жаль, це повторилося на сході України, де нащадки наших мужніх предків стримують навалу нової чуми – рашистів.
День встановлений Указом президента України “Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні” від 17 листопада 2000 року №1245.
Крім того, Верховна Рада України у 2015 році встановила 8 травня Днем пам’яті і примирення на честь всіх жертв Другої світової війни.
Підготували Ольга Аверіна, Ігор Швець
