У матеріалах до Нюрнберзького процесу Корюківську трагедію визначено як найбільше масове знищення місцевого мирного населення на окупованих територіях за весь період Другої світової війни.
Розправа над безневинними людьми у Корюківці, що на Чернігівщині, за кількістю жертв перевищує білоруську Хатинь, чеське Лідице, французький Орадур.
За радянських часів інформація про цю трагедію замовчувалася, оскільки кидала б тінь на партизанів, адже саме за їхню діяльність нацисти й покарали безневинних мешканців Корюківки.
Як відомо, саме в районі Корюківки зародився партизанський рух, який з вересня 1941 року очолив Олексій Федоров, майбутній командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання. Незадовго до розправи в Корюківці, у лютому, нацисти спалили сусідні села Гуту Студенецьку, Тихоновичі, частину Перелюбів. Саме тоді партизанське з’єднання Федорова повернулося з Брянщини й розпочало збір продовольства у навколишніх селах, вчинило кілька дрібних акцій проти окупантів.
У ніч проти 27 лютого 1943 року гарнізон Корюківки, який складався переважно з угорських солдатів, було розгромлено. Одночасно були влаштовані диверсії на залізничній станції, підірвані майстерні, склад пального, ешелон і міст.
Упродовж 1-2 березня 1943 року в Корюківці нацисти під час каральної операції вбили 6700 мирних жителів, спалили 1290 будинків.
Уранці 1 березня 1943 року за наказом генерала Хойзенберга каральний загін оточив Корюківку й заходився винищувати мирне населення. Людей зганяли до клубу, в поліклініку, школи, на церковне подвір’я. Партіями по 50-100 осіб жертв розстрілювали, незважаючи на ні на вік, ні на стать. 2 березня набиті трупами будинки почали підпалювати, але вбивства тривали. До кінця дня містечко знищили вщент.
9 березня фашисти повернулися до Корюківки та спалили заживо тих поодиноких мешканців, яким вдалося втекти раніше. Корюківка була спалена практично повністю. Населення, яке там проживало, знищене.
Ми пам’ятаємо!!!
За джерелом: https://www.ukrinform.ua
